Для мешканців прифронтових територій України питання можливої евакуації у разі загострення безпекової ситуації залишається одним із найгостріших. Попри заявлену примусовість виїзду з прифронтових громад, людина має право відмовитись від обов’язкової евакуації.

Основні нюанси щодо правових норм, умов та порядку реалізації евакуації з прифронтових регіонів роз’яснило Міністерство внутрішніх справ України в межах проєкту “Запитай у МВС”, пише 24 Канал.

Правовою основою для таких заходів є Кодекс цивільного захисту України (КЦЗУ) та Постанова Кабінету Міністрів № 841.

Що є підставою для обов’язкової евакуації

Відповідно до статті 33 КЦЗУ, обов’язкова евакуація оголошується у разі загрози або виникнення збройних конфліктів. Перелік населених пунктів, з яких здійснюються такі заходи, чітко визначений наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28.02.2025 № 376.

Окремо закон передбачає виняткові заходи військового командування. Військові мають право визначити конкретні ділянки, де обов’язковій евакуації підлягають абсолютно всі категорії населення. Це необхідно для забезпечення ведення бойових дій, наприклад, для зведення фортифікаційних споруд.

Чи можна відмовитися від виїзду

Громадяни мають право відмовитися від обов’язкової евакуації. У такому разі, згідно з Постановою КМУ № 841, особа зобов’язана підписати персональну відмову. Цим документом людина офіційно підтверджує, що вона усвідомлює всі супутні ризики та бере на себе повну відповідальність за власне життя.

Як організовано процес: від сповіщення до розселення

Процедура евакуації має чіткий алгоритм та базується на розгортанні спеціальної інфраструктури:

  • Попереднє сповіщення: Органи влади зобов’язані поінформувати людей про наявні ризики, маршрути руху, розташування збірних пунктів евакуації (ЗПЕ) та надати перелік необхідних речей. Для осіб з інвалідністю ця інформація доноситься у доступній формі.
  • Транспорт: Для перевезень залучають автомобільний транспорт усіх форм власності, а також залізничні спецрейси Укрзалізниці. Евакуація державним та волонтерським транспортом є абсолютно безоплатною. Маломобільні групи та люди з інвалідністю мають пріоритет і перевозяться спеціалізованим (санітарним або броньованим) транспортом.
  • Транзитні центри (ТЦ): Тут евакуйовані можуть безкоштовно перебувати від 3 до 7 діб. У центрах працюють мультидисциплінарні команди (соціальні працівники, медики, юристи, психологи). Люди отримують ліжко-місце, харчування, засоби гігієни, психологічну, медичну та правничу допомогу, а також сприяння в оформленні соцвиплат.
  • Розміщення у безпеці: Після транзитного етапу громадян направляють до місць тимчасового проживання — готелів, санаторіїв, пансіонатів чи інших пристосованих установ.

Координацію процесу на всіх рівнях забезпечують спеціальні Координаційні штаби.

Робота евакуаційних груп

Безпосереднім вивезенням людей із небезпечних зон займаються спеціально сформовані групи рятувальників та поліцейських. Важливу роль у цьому процесі відіграють 24 підрозділи Національної поліції “Білі янголи”.

Ефективність їхньої роботи підтверджують цифри: лише за перше півріччя 2026 року евакуаційні загони “Білих янголів” успішно вивезли з небезпечних районів Донеччини 3101 людину, серед яких 1002 дитини.