Голова КНР Сі Цзіньпін дедалі активніше використовує авторитарні методи, які свого часу застосовували Йосип Сталін і Мао Цзедун, щоб посилити особисту владу, усунути потенційних суперників і закласти підґрунтя для безстрокового правління. Про це пише The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що за 14 років перебування при владі Сі Цзіньпін відмовився від політичних обмежень, запроваджених після смерті Мао для недопущення концентрації влади в руках однієї людини. За цей час він усунув десятки високопосадовців, зокрема власних ставлеників, посилив культ особи та зробив вимогу абсолютної лояльності одним із ключових принципів управління.
На думку авторів, така модель дозволила китайському лідеру значно зміцнити контроль над Комуністичною партією, однак водночас зробила процес ухвалення рішень менш відкритим і більш залежним від волі однієї людини, що ускладнює виправлення помилок.
Експерти також звертають увагу на відсутність чіткого механізму передачі влади. На їхню думку, це створює ризик внутрішньої боротьби за вплив після завершення правління Сі Цзіньпіна — подібно до того, що сталося після смерті Сталіна та Мао.
Історик Американського університету Джозеф Торіджіан зазначає, що логіка авторитарних режимів полягає у постійному пошуку нових внутрішніх ворогів: чим сильнішим стає лідер, тим масштабнішими стають чистки, оскільки зростає страх перед потенційними суперниками.
Водночас аналітики наголошують, що нинішня кампанія Сі Цзіньпіна суттєво відрізняється від сталінського «Великого терору». За словами експерта Інституту Брукінгса Джонатана Цина, попри жорсткі кадрові чистки й репресивний контроль, у сучасному Китаї не спостерігається масового фізичного знищення політичних опонентів.
WSJ також зазначає, що Сі Цзіньпін дедалі активніше формує власний культ особи. Його політична доктрина — «Думки Сі Цзіньпіна про соціалізм із китайською специфікою нової епохи» — вже закріплена в Конституції КНР і статуті Комуністичної партії поряд із «Думками Мао Цзедуна», а державні ЗМІ останнім часом знову почали називати його «народним лідером», що перегукується з титулами, які використовувалися щодо Мао.
Джерело: The Wall Street Journal.
