Естонія, Латвія та Литва закликали Європейський Союз якнайшвидше представити план поетапної відмови від імпорту російської нафти. Відповідну позицію міністри енергетики трьох країн висловили під час зустрічі в Брюсселі.

Наприкінці минулого року держави-члени ЄС домовилися, що Європейська комісія прискорить підготовку відповідних заходів. Однак переговори фактично призупинилися після загострення ситуації навколо Ірану та тимчасового закриття Ормузької протоки, що викликало побоювання щодо стабільності світових поставок енергоносіїв.

Країни Балтії наголошують, що доходи від експорту російських енергоносіїв і надалі допомагають Кремлю фінансувати війну проти України, тому ЄС має пришвидшити процес повної відмови від російської нафти.

За даними Єврокомісії, якщо на початку 2022 року частка російської нафти в імпорті ЄС становила 27%, то у 2025 році вона скоротилася до 2%. Водночас це все ще майже 9,7 мільйона тонн сирої нафти.

Європейський Союз уже погодився повністю відмовитися від імпорту російського газу до осені 2027 року, однак війна на Близькому Сході тимчасово ускладнила реалізацію цих планів.

Очікується, що нова ініціатива може зустріти опір з боку Угорщини та Словаччини, які залишаються залежними від російської нафти, а також інших країн, занепокоєних можливим зростанням цін на енергоносії.

Водночас, як зазначає видання, окремі держави-члени не матимуть можливості заблокувати ухвалення такого рішення.

Заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив, що Варшава підтримує запровадження заборони вже до кінця цього року, хоча визнає ризики для цін, енергетичної безпеки та конкурентоспроможності європейської економіки.

Джерело: Financial Times.