Багаторічна стратегія прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, побудована на ідеї гарантувати безпеку країни переважно військовими методами, переживає серйозну кризу.

Про це пише Financial Times у колонці оглядача Ґідіона Рахмана.

На думку автора, війна з Іраном стала для Нетаньягу реалізацією політичної мети, до якої він ішов майже 30 років.

Ізраїльський прем’єр десятиліттями попереджав, що Іран є екзистенційною загрозою для Ізраїлю та що саме Тегеран стоїть за головними ризиками для безпеки держави.

28 лютого Ізраїль розпочав масштабну військову кампанію проти Ірану.

З точки зору Нетаньягу, це мала бути не просто військова операція, а стратегічний перелом, реалізований за підтримки США.

За інформацією FT, ізраїльський прем’єр переконував президента США Дональда Трампа, що війна може призвести до зміни режиму в Ірані або щонайменше остаточно нейтралізувати іранську загрозу.

Однак, як зазначає видання, кампанія розвивається далеко не за сценарієм Нетаньягу.

Іранський режим зберігає контроль над країною та продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по Ізраїлю.

Паралельно підтримуване Тегераном угруповання «Хезболла» продовжує обстрілювати північ Ізраїлю та вести бойові дії в Лівані.

Окремим викликом для Нетаньягу стали відносини зі США.

На думку автора, союз із Дональдом Трампом, який тривалий час був одним із головних дипломатичних ресурсів ізраїльського прем’єра, нині опинився під серйозним тиском.

Раніше Трамп уже заявляв, що закликав Нетаньягу бути обережним та попереджав, що Ізраїль може «залишитися один проти Ірану», якщо конфлікт переросте у масштабну війну.

Перед Нетаньягу, як вважає FT, постає складний вибір.

З одного боку, припинення ударів по Ірану та «Хезболлі» може бути сприйняте як слабкість — як усередині Ізраїлю, так і з боку супротивників.

З іншого — продовження ескалації ризикує погіршити відносини зі США та поставити під загрозу підтримку Вашингтона.

Попри заяви ізраїльських політиків про повну суверенність у питаннях безпеки, реальність залишається іншою.

Ізраїль значною мірою залежить від американських поставок озброєння, фінансування та систем протиповітряної оборони, які залишаються критично важливими для захисту країни.

На думку FT, нинішня ситуація демонструє головну проблему підходу Нетаньягу: військова сила сама по собі не здатна остаточно вирішити глибокі регіональні конфлікти Близького Сходу.