У Лондоні відбулася одна з найважливіших зустрічей західних союзників України за останні місяці. Президент України Володимир Зеленський, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц погодили спільне бачення того, яким має бути «справедливий і тривалий мир» після повномасштабної війни Росії проти України.

Зустріч відбулася після відмови Владіміра Путіна від прямих переговорів із Зеленським. У результаті європейські лідери почали формувати власний каркас майбутнього переговорного процесу, який має стати основою для потенційного завершення війни.

Перша умова — повне припинення бойових дій.

Лідери наполягають на негайному і повному припиненні вогню як передумові будь-яких реальних переговорів. Йдеться не про часткове перемир’я чи окремі гуманітарні паузи, а про зупинку ракетних ударів, дронових атак, артилерійських обстрілів та наступальних операцій уздовж усієї лінії фронту.

Європейські союзники вважають, що без припинення активних бойових дій будь-який дипломатичний процес приречений на провал.

Друга умова — нинішня лінія фронту як стартова точка для переговорів.

Це один із найбільш чутливих пунктів. Нинішню лінію зіткнення пропонують використати як відправну позицію для початку мирного процесу.

Водночас ідеться не про юридичне визнання окупації українських територій чи зміну кордонів. Західні союзники наголошують: це лише технічна основа для початку переговорів, а не визнання анексій.

Для України це питання залишається політично складним, оскільки будь-які дискусії про фіксацію фронту можуть викликати серйозні суспільні суперечки.

Третя умова — юридично зобов’язуючі гарантії безпеки.

Після завершення бойових дій Україна має отримати реальні міжнародні гарантії безпеки, які будуть обов’язковими до виконання, а не декларативними.

Серед можливих варіантів дедалі частіше обговорюється розміщення на території України багатонаціональних сил стримування, які могли б запобігти новій агресії Росії.

Для Києва цей пункт є ключовим, оскільки досвід Будапештського меморандуму показав, що політичні обіцянки без механізмів захисту не працюють.

Четверта умова — російські активи залишаться замороженими.

Лідери погодилися, що російські державні активи, заморожені на Заході, не мають бути розблоковані до завершення війни та виплати компенсацій Україні.

Йдеться про сотні мільярдів доларів резервів РФ, які можуть бути використані для післявоєнної відбудови України або як фінансовий механізм компенсації завданих збитків.

Фактично Європа демонструє позицію: спочатку припинення війни і компенсації, а вже потім будь-які дискусії про повернення російських грошей.

П’ята умова — безпека Європи має бути частиною мирної угоди.

Учасники зустрічі підкреслили, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише двостороннім конфліктом.

Будь-яка майбутня мирна угода має враховувати безпекові інтереси всієї Європи, включаючи питання військового стримування, ракетної безпеки, кіберзагроз, енергетичної стабільності та захисту кордонів.

У Європі дедалі більше побоюються повторення сценарію після 2014 року, коли Росія змогла перегрупуватися та підготувати новий масштабний напад.

Попри формування спільної позиції, до реального миру ще далеко. Ключовим питанням залишається готовність Москви взагалі погодитися на подібні умови.

Наразі сигнали з Кремля свідчать про те, що Росія не демонструє готовності до компромісів, а тому Лондонська зустріч радше стала спробою Заходу визначити власні «червоні лінії» для майбутніх переговорів.