У четвер, 28 травня, Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт, який пропонував декриміналізувати порнографію. Ініціатива не набрала достатньої кількості голосів народних депутатів навіть для того, щоб ухвалити документ за основу. Таким чином, в українському законодавстві залишаються чинними жорсткі радянські норми, які дозволяють притягати громадян до кримінальної відповідальності навіть за зберігання особистих інтимних знімків у мобільних телефонах.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на трансляцію засідання парламенту.

Радянський спадок та корупційне «кришування»

Норма про криміналізацію порнографічних матеріалів дісталася Україні «у спадок» від Радянського СРСР з 1930-х років. Наразі стаття 301 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення, зберігання чи розповсюдження такого контенту. На практиці під удар закону може потрапити звичайна повнолітня жінка, яка просто надіслала власне інтимне фото своєму чоловікові.

Нова хвиля обговорення цієї проблеми виникла після гучного скандалу, який спалахнув 20 травня. Тоді СБУ та Офіс Генпрокурора викрили масштабну корупційну схему, у якій брало участь керівництво територіальних підрозділів Нацполіції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях. Правоохоронці разом із водієм одного з заступників міністра внутрішніх справ щомісяця брали десятки тисяч доларів «абонплати» за «кришування» нелегальних порно-офісів.

На тлі цього інциденту народний депутат Ярослав Железняк вкотре порушив питання декриміналізації. Він запропонував перестати вважати злочином зйомки та поширення контенту за обопільною згодою повнолітніх осіб, щоб силовики не витрачали ресурси на «таємні закупівлі» у веб-камерах та перевірки телефонів громадян. Натомість відповідальність за порнографію з неповнолітніми пропонувалося суттєво посилити.

Читайте також: У МВС погодили законопроєкт щодо декриміналізації порно практично без зауважень – Клименко

Економічний вимір: втрачений мільярд для бюджету

Прихильники реформи наголошують, що легалізація цієї індустрії є логічним кроком для економіки країни, яка перебуває в стані війни. За оцінками голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, податки лише з таких платформ, як OnlyFans та аналогічних сервісів, могли б приносити українському бюджету щонайменше один мільярд гривень чистими щороку.

«Україна сьогодні перебуває в умовах, коли вона повинна заробляти на всьому, на чому тільки може, зокрема й на зовнішніх ринках. Вигадувати в такий час штучні моральні обмеження – абсолютно контрпродуктивно», — прокоментував ситуацію виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.

Аналітики зазначають, що зараз українські моделі добровільно декларують доходи на сотні мільйонів гривень, але опиняються в абсурдній ситуації: вони або стають фігурантами справ через несплату податків, або отримують підозри за статтею 301 КК саме через те, що офіційно сплатили податки за створення інтимного контенту. Тривожним сигналом для суспільства став і той факт, що Бюро економічної безпеки (БЕБ) через суд отримало доступ до персональних даних усіх українських користувачів OnlyFans, що експерти називають прямим тиском і втручанням у приватне життя.

Реакція на рішення Ради: «Уявний моралізм»

Попри вагомі економічні та правові аргументи, народні обранці 28 травня ініціативу провалили. Така позиція викликала хвилю обурення серед авторів законопроєкту.

Данило Гетманцев назвав відмову колег підтримати декриміналізацію проявом найбільшого лицемірства.

«Ті депутати, які не проголосували, вони роблять із себе моралістів. Вони кажуть, що, напевно, в їхній картині світу цього явища немає… Я вважаю, що це найбільше лицемірство, коли явище є, мільйони наших громадян користуються цим сервісом, виробляють контент, ми з цього беремо податки, але водночас не декриміналізуємо це», — заявив Гетманцев.

Водночас він запевнив, що історія на цьому не завершується — скандальний законопроєкт буде доопрацьовано та повторно винесено на розгляд Верховної Ради під час наступних сесій.