У Болгарії 19 квітня відбудуться дострокові парламентські вибори. Це вже чергове голосування за останні кілька років, що підкреслює глибоку політичну нестабільність у країні. На цьому фоні дедалі помітнішими стають політичні сили, які прямо або опосередковано орієнтуються на Росію.
Про це повідомляє «Патріот Донбасу» з посиланням на власні джерела.
Найбільш відвертою проросійською партією залишається «Възраждане». Вона виступає проти ЄС і НАТО, просуває антизахідну риторику та відкрито демонструє політичні контакти з російськими структурами. Йдеться не просто про симпатії, а про системну політичну позицію, яка вже давно стала частиною її ідентичності.
Окрему роль відіграє президент Румен Радев, який запускає новий політичний проєкт. Його не можна прямо назвати проросійським політиком, однак заяви щодо санкцій, війни та економічної політики неодноразово збігалися з вигідними для Москви наративами. Це робить його фактором впливу в загальній конфігурації виборів.
Крім того, частина традиційних політичних сил, зокрема соціалісти, історично демонструють м’якшу позицію щодо Росії та скепсис до санкційної політики ЄС. У поєднанні з популістськими гравцями це створює середовище, де проросійські меседжі сприймаються як звичні, а не маргінальні.
Паралельно спостерігається активний інформаційний вплив: дезінформаційні кампанії, маніпуляції в медіа та використання соціального невдоволення для посилення політичної поляризації. Втома суспільства від корупції, економічних проблем і постійних виборів лише підсилює запит на радикальні рішення.
Формально Болгарія залишається країною з проєвропейським курсом та членом ЄС і НАТО. Однак ключова загроза полягає не в різкій зміні зовнішньої політики, а у внутрішньому розхитуванні системи. Посилення проросійських сил може призвести до блокування рішень ЄС щодо підтримки України та поступового зміщення політичного балансу.
Для України ці вибори мають прямі ризики. Болгарія бере участь у європейській системі ухвалення рішень, і будь-яке посилення проросійських сил може впливати на голосування щодо санкцій, фінансової допомоги та військової підтримки. У разі зміни балансу сил Софія може зайняти більш обережну або навіть блокуючу позицію, подібну до тієї, яку вже демонструють окремі країни ЄС.
Болгарія також відіграє важливу роль у логістиці та регіональній безпеці Чорноморського регіону. Ослаблення проєвропейського курсу або політична нестабільність можуть негативно вплинути на ефективність співпраці, що особливо важливо в умовах війни.
Ризик полягає не в різкому розвороті, а у поступовому розмиванні єдності ЄС — процесі, який найвигідніший для Росії, що працює не лише на фронті, а й через політичні тріщини всередині Європи.
Нинішня ситуація в Болгарії не виникла раптово. З 2021 року країна фактично перебуває у стані безперервної політичної кризи. За цей час відбулося вже вісім парламентських виборів, включно з тими, що заплановані на квітень 2026 року. Це означає, що жодна політична сила не змогла стабільно втримати владу, а уряди змінюються швидше, ніж формується довгострокова політика.
На цьому фоні країну знову охопили масові протести. Наприкінці 2025 та на початку 2026 року тисячі людей виходили на вулиці через корупцію, бюджетну політику та вплив олігархічних структур. Протести тривали кілька тижнів і завершилися відставкою уряду.
Участь у них брали не лише політичні сили, а й студенти та громадянське суспільство, що показує глибину невдоволення системою. Країна фактично опинилася у ситуації, коли політична нестабільність стала нормою, а вулиця знову почала впливати на зміну влади.
Саме в таких умовах найбільш активно ростуть радикальні та проросійські сили. Коли система не працює, люди шукають прості відповіді та сильні заяви, навіть якщо за ними стоять ризики для майбутнього країни.
