Одеський апеляційний суд ухвалив новий вирок протоієрею УПЦ МП, якому суд першої інстанції призначив умовне покарання.  

Йдеться про Івана Павліченка, якого Пересипський районний суд Одеси визнав винним у виправдуванні російської збройної агресії проти України та приниженні національної честі та гідності.

Однак за ґрати священник Храму Святої Рівноапостольної Марії Магдалини не потрапив, бо суд звільнив його від покарання, призначивши іспитовий строк.

З листопада 2024 року до початку березня 2025 року Павліченко  у салоні власного автомобіля у розмовах із дружиною та знайомими образливо та принизливо висловлювався про українців та виказував підтримку Росії.

У вироку суду першої інстанції йдеться, що Павліченко мав проросійські погляди та переконання, ґрунтовані на пропагандистських вченнях вищого керівництва РПЦ. Він проповідував ворожнечу, зневагу до інших віруючих, українського народу та інших націй, знаходячись у власному транспортному засобі, з метою розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності, у присутності та під час розмови з громадянкою України, здійснив висловлювання, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності.

У вироку наведені цитати того, що прихильник окупантів казав. Ось одне з таких висловлювань:

«Главное, конечно, чтобы война закончилась, и чтоб не было вот этой Укропии. Потому что не Украина, а именно Укропия, что они построили бандиты».

Ось Павліченко нахвалює «Орешник» та розповідає, як Росія може завдати ударів ядерною зброєю, аби налякати Францію та Англію:

«Они в принципе не ожидали «орешника» и обоссались. Ну, потому что слышишь. Не, ну там есть же вариант, ну может бить ударами и ядерными, но между Англией и Францией, там типа по воде. Малой мощности, но так чтобы никто не пострадал особо, но чтоб это самое… Может им этого хватит, я не знаю?»

Ще він стверджував, що на окупованих Росією територіях все налагоджується. Та що Росія почала війну проти України, аби забезпечити собі безпеку, а також виправдовував імперські амбіції РФ.

Суд призначив йому умовне покарання попри те, що від протоієрея лунали бажання, аби військовим з ППО, які захищали Одесу,повідривало голови та руки. Ще він називав їх «тварями конченими».

Прокурор оскаржив вирок суду першої інстанції, наполягаючи на реальному увʼязненні.

Апеляційний суд скаргу задовольнив. В ухвалі апеляційного суду йдеться:

«За встановленими у справі обставинами, обвинувачений висловлював побажання смерті військовослужбовцям, які у період збройної агресії проти України виконують конституційний обов`язок щодо захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. Такі висловлювання, враховуючи статус обвинуваченого, мають особливо небезпечний характер, оскільки здатні негативно впливати на суспільні настрої, підривати довіру до Збройних Сил України та сприяти поширенню деструктивних наративів серед релігійної громади.

Факт того, що подібні заклики лунали від особи, покликаної проповідувати мир, духовні цінності та підтримувати моральний стан громадян, свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки його дій. Поведінка обвинуваченого несумісна з очікуваною від священнослужителя роллю морального авторитета, а тому розглядається судом як обставина, що спростовує висновки суду та заперечення сторони захисту щодо моральності Павліченка , оскільки сприяє знеціненню моральних норм та має негативні наслідки для суспільної безпеки».

Суд погодився, що умовне покарання не є справедливим та ухвалив  новий вирок – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.