Під час перерв у школах російську мову у спілкуванні використовують 40% учнів. Також 30% школярів послуговуються мовою агресора поза навчальним закладом.
Про це свідчать результати моніторингового дослідження стану використання української мови в закладах загальної середньої освіти, які представили Державна служба якості освіти України спільно з уповноваженою із захисту державної мови.
За даними опитування, проведеного у квітні–травні 2025 року, 40% учнів продовжують спілкуватися російською мовою під час перерв у школі, а 30% – вдома та з друзями поза навчальним закладом. Крім того, частка школярів, які вважають українську мову рідною, зменшилася з 71% у 2024 році до 64% у 2025-му, повідомляють у Держслужбі якості освіти.
Презентація відбулася 6 листопада в Українському кризовому медіа-центрі за участю начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби якості освіти Світлани Бабінець та уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської. Дослідження, що є третім циклом моніторингу з 2023 року, охопило понад 10 тисяч респондентів, включаючи учнів, вчителів і батьків з усіх регіонів України, з особливим акцентом на Київ.
“Ці цифри свідчать про стійку тенденцію, яка вимагає негайних заходів. Російська мова залишається домінуючою в неформальному спілкуванні, попри 92% україномовних уроків”, – зазначила Світлана Бабінець.
Вона підкреслила, що в Києві ситуація дещо краща за середню по країні: 35% школярів використовують російську або суржик на перервах, а 28% – вдома. Однак столиця, як регіон з високим рівнем міграції, демонструє спад у мовній самоідентифікації до 68%.
Олена Івановська акцентувала на правових аспектах: “Закон про державну мову вимагає 100% україномовності в освітньому процесі, включаючи перерви. Порушення фіксуються в 15% шкіл, переважно приватних. Війна посилила патріотизм у 72% учнів, але стрес і сімейні звички повертають частину до російської”.
Серед ключових чинників, що стримують перехід на українську:
- Брак якісного україномовного контенту в інтернеті (45% респондентів споживають російськомовні ресурси);
- Мовні практики в родині (55%);
- Психологічні бар’єри через війну (38%).
Експерти пов’язують спад самоідентифікації з міграційними процесами та впливом цифрового середовища.
“Алгоритми соцмереж просувають російський контент, що формує мовну поведінку дітей”, – додала Івановська.
Держслужба якості освіти рекомендує органам місцевого самоврядування посилити контроль, а Міністерству освіти – розробити національну стратегію до 2026 року. Повний звіт буде опубліковано найближчим часом.
