Після того, як у четвер з території Білорусі до Литви прилетів російський БПЛА «Гербера» в армії країни Балтії заявили, що в мирний час літаючі об’єкти, що порушують повітряний простір країни, знищуються лише у разі реальної загрози державній безпеці або критично важливій інфраструктурі. Наголошується, що у мирний час таке рішення може ухвалити лише міністр оборони.

Про це пише видання Delfi.

Знищення повітряних цілей у мирний час здійснюється у виняткових випадках. У мирний час цивілізовані країни не збивають об’єкти, які не становлять загрози, навіть якщо вони порушили державний кордон», – йдеться у заяві Литовської армії, опублікованій у п’ятницю.

«У мирний час повітряні цілі відстежуються, ідентифікуються, і лише за дотримання певних критеріїв загрози державній безпеці чи критично важливій інфраструктурі вони можуть бути знищені за рішенням міністра оборони, якщо знищення здійснюється Литовською армією», – зазначають у повідомленні.

Щоправда, рішення може бути прийняте і Командуванням ВПС НАТО (AIRCOM) відповідно до встановлених алгоритмів, якщо знищення здійснюється винищувачами, які виконують місію Альянсу з патрулювання повітряного простору.

«Окрім того, за особливих обставин міністр оборони може делегувати право ухвалення такого рішення. Наприклад, під час саміту НАТО 2023 року у Вільнюсі право ухвалення рішення про знищення повітряних цілей було передано командувачу ВПС, що дозволило скоротити процедуру», – зазначає Литовська армія. Вказується, що у разі оголошення воєнного стану управління та контроль повітряного простору передаються до компетенції командувача Литовської армії.

«Відповідно до наших національних і НАТО планів оборони, командувач Литовської армії встановлює заборонені зони та процедури польотів, після чого повітряні цілі знищуються вже не у виняткових випадках, а систематично, згідно з Планом протиповітряної оборони», – стверджують у повідомленні.

Нагадаємо, що російський професор заявляв взимку 2023 року, що якщо країни Балтії не будуть виконувати вимоги РФ, то їх треба буде завоювати, а на тлі російської загрози Литва вийшла з конвенції щодо протипіхотних мін.