Навесні повітря наповнюється легкими «парашутиками» – насінням кульбаби, яке вітер розносить на великі відстані. Це природний спосіб розмноження рослини, що допомагає їй закріплюватися на нових територіях. Однак масове поширення кульбаби може викликати алергічні реакції у чутливих людей та впливати на міську екосистему.
Про це розповіла виконувачка обов’язків генерального директора “Київзеленбуду” Ольга Манько, передає “УП. Життя”.
Як пояснює експертка, розмноження рослини супроводжується активним поширенням насіння за допомогою вітру.
Насінина може долати значні відстані завдяки спеціальній летючій структурі, яку називають папус.
“Така біологічна особливість дозволяє кульбабі ефективно закріплюватися на нових ділянках, зокрема на відкритих газонах, у парках і навіть у щілинах асфальту чи бруківки”, – зауважила в.о. генерального директора Київзеленбуду Ольга Манько.
За її словами, поширення насіння найбільш інтенсивне за сприятливих погодних умов, зокрема помірного вітру та відсутності опадів. Натомість у вологому середовищі польотна здатність насіння значно знижується.
Зазвичай масове поширення кульбаби відбувається наприкінці весни, коли основний період цвітіння вже минув. Утім, “другу хвилю” їхнього розповсюдження можна спостерігати й восени – за умови сприятливого клімату.
Чи загрожує насіння кульбаби здоров’ю людини?
З точки зору впливу на довкілля кульбаба належить до видів, здатних інтенсивно витісняти інші рослини на необроблюваних або занедбаних ділянках. Проте для здоров’я людини вона не несе суттєвої загрози.
Утім, дехто може страждати на алергію. Найчастіше алергічну реакцію може викликати пилок кульбаби, рідше – інші її частини (листя, коріння, стебло).
Люди з алергією на амброзію та споріднені рослини (ромашки, хризантеми, чорнобривці) також можуть мати алергію на кульбабу. У людей з чутливою шкірою може виникнути контактний дерматит.
Ймовірними симптомами алергії на кульбабу є:
- нежить, закладений ніс, чхання;
- кашель;
- утруднене дихання;
- хрипи, біль у горлі;
- свербіж, почервоніння очей, сльозотеча, набряк повік;
- висипання на шкірі.
Щоб запобігти поширенню насіння без використання хімікатів, необхідні:
- регулярне косіння зеленої зони до фази утворення насіннєвих головок;
- підтримання щільного трав’яного покриву;
- висадка багаторічних декоративних культур, здатних “конкурувати” з кульбабою. Такі рослини швидко розростаються і утворюють щільний покрив, що пригнічує ріст кульбаби.
“Застосування таких методів дає змогу зменшити інтенсивність розповсюдження без шкоди для екосистеми та мешканців міста”, – зазначила Ольга Манько.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для постановки будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли, потребуєте постановки діагнозу та лікування, зверніться до лікаря!
