На четвертому році повномасштабної війни українці все частіше переосмислюють своє релігійне самовизначення та змінюють підходи до святкування духовних подій.

З метою вивчення цих змін напередодні Великодня компанія Gradus Research провела соціологічне опитування, аби з’ясувати, як трансформуються вірування та святкові звички українців.

Найбільше опитаних — 29% — ідентифікують себе з Православною церквою України. Попри незначне зниження цього показника порівняно з 2023 роком (32%), ПЦУ залишається найбільш поширеною релігійною приналежністю серед українців.

На другому місці — православні без конкретної конфесійної належності (24%). Така тенденція може свідчити як про втрату довіри до церковних інституцій, так і про бажання вірити без прив’язки до організованих структур.

8% респондентів віднесли себе до Української греко-католицької церкви, ще 8% — до Української православної церкви Московського патріархату. Варто зазначити, що останній показник залишився майже на рівні попереднього року (7%).

Рівень атеїстів, агностиків та невіруючих теж демонструє стабільність — у 2025 році їх частка склала 15%, що лише трохи більше, ніж у 2023-му (14%).

Попри війну та постійний стрес, 90% українців планують святкувати Великдень. Для багатьох це не лише релігійне свято, а й важлива частина культурної спадщини, яку хочеться зберегти.

51% опитаних вже визначилися з наміром відвідати церкву під час великоднього тижня — переважно в неділю, хоча частина піде до храму в четвер, п’ятницю або суботу. Ще 20% поки не ухвалили остаточного рішення.

Водночас частка тих, хто не планує йти до церкви, скоротилася до 29%, тоді як у 2023 році вона сягала 40%. Це може свідчити про прагнення українців повернутись до звичного ритму життя попри небезпеки.