Уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова за перші 20 днів роботи на посаді отримала 3876 звернень.
Про це посадовець написала у Facebook.
З них 302 не були пов’язані з правами військових і були передані до відповідних відомств. Заявники, які потребували консультацій, отримали контакти юристок МІПЛ для допомоги. Решта звернень стосувалися ключових проблем у війську, за якими омбудсменка зробила попередню оцінку ситуації.
«Хоч у кожному з них індивідуальна проблематика, загалом, звісно, уже можна побачити тенденції та окремі блоки проблемних питань. Написане нижче не є аналітикою, це попередня оцінка ситуації», — зауважила Ольга Решетилова.
Омбудсменка виокремила такі проблеми, які озвучували у зверненнях:
Ненаправлення на ВЛК та лікування. Військовослужбовці часто не отримують направлення на лікування навіть у разі важких поранень, контузій або посттравматичних розладів. Ольга Решетилова наголосила, що в багатьох випадках це є наслідком рішень командирів, які ігнорують рекомендації медиків. Один із прикладів — військовий-доброволець із ВІЛ, якого частина не відправляє на операцію, попри загострення стану.
Переведення між підрозділами. Нерідко командири перешкоджають переведенню військових або здійснюють його всупереч волі бійців. Але, як підкреслила омбудсменка, «військовослужбовці — не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу — це найперший показник лідерських якостей командира». Щодо останнього висловлювання вона розповіла про такий випадок: військовослужбовець, який втратив на фронті брата й батька, має право на звільнення, однак натомість просить перевести його в тил заради спокою матері. Командир же відмовив і згодом затвердив його переведення до піхоти.
Військовополонені та зниклі безвісти. Родини зниклих безвісти й військовополонених стикаються з нестачею комунікації з військовими частинами, відсутністю інформації про обставини зникнення та затримками службових розслідувань. Ольга Решетилова вважає ці проблеми — «нерозумінням із боку деяких командирів двох очевидних істин»: чітке встановлення обставин і координат місця зникнення безпосередньо впливає на подальші пошуки, а рідні мають право знати правду про те, що сталося. До усвідомлення цього, як доповнила омбудсменка, «привчать усі військові частини».
Непоновлення після СЗЧ. Військовослужбовці, які повернулися після самовільного залишення частини, перебувають у підрозділах, але не поновлені на службі. Це призводить до затримки розгляду їхніх клопотань, відсутності грошового забезпечення та фактичного перебування в підрозділах без статусу. Проблему можна вирішити лише через внесення змін до Положення про проходження військової служби, над якими вже працюють у Збройних силах України (ЗСУ).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військовий омбудсмен Ольга Решетилова назвала своє основне завдання на посаді
Знущання та жорстоке поводження. Омбудсменка отримала шість звернень щодо катувань і побиття військовослужбовців. В одному з випадків, підтвердженому відеозаписом, командир батальйону систематично застосовував насильство, зокрема електрошокер. Проти нього відкрите кримінальне провадження, триває службове розслідування, а командира відсторонили від обов’язків. Відомо, що про такі випадки в батальйоні знали ще з вересня, але жодних заходів не вживали. Омбудсменка запевнила, що за бездіяльність також доведеться відповідати. Інші звернення наразі розслідують, і в разі підтвердження фактів насильства будуть направлені заяви до ДБР і скерують лист до командування для ініціювання службових розслідувань.
