На офіційному сайті Інтерполу немає інформації, що нардеп-втікач Артем Дмитрук перебуває у розшуку.

Ще 29 серпня у ДБР та Офісі генпрокурора повідомили, що ДБР оголосило в міжнародний розшук підозрюваного у нападах на громадян чинного нардепа Дмитрука.

25 серпня, вже після втечі нардепа з України, Генеральний прокурор повідомив про підозру народному депутату України, який брав участь у нападах на громадян, у тому числі правоохоронця, замаху на викрадення вогнепальної зброї тощо. 

За даними слідства ДБР, під час перебування в Одесі Дмитрук  разом зі спільниками напав на співробітника правоохоронного органу, який виконував на той момент свої службові обов’язки. При цьому народний депутат умисно заподіяв правоохоронцю тілесні ушкодження та намагався викрасти у нього зброю.

В іншому випадку — в Києві у депутата виникла суперечка з одним із громадян, під час якої він завдав чоловіку декілька ударів, зокрема у голову. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій нардепа потерпілому спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. 

За інформацією ДБР Дмитрук підозрюється:

– в умисному заподіянні групою осіб працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України);

– викраденні вогнепальної зброї групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України);

– умисному заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України);

– грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 296 КК України).  

Пройшло чотири місяці, але на сайті Інтерполу немає жодної інформації, що нардеп-втікач розшукується. На сайті немає «червоного повідомлення» щодо нього.

Наразі Артем Дмитрук ймовірно переховується у Великій Британії. Після своєї втечі з України він встиг дати інтерв’ю одному з найбільших російських пропагандистських агентств, розповідав про «фашистів в Україні».

Нещодавно нардеп-втікач активно поширював тези російської пропаганди та захищав засуджену за державну зраду Олену Бережну, ліплячи з неї «жертву режиму».