Для того, щоб взаємодіяти з внутрішніми переселенцями та допомогти їм інтегруватися в громадське життя, органи місцевого самоврядування мають визначити, хто візьме участь у комунікації та які інструменти комунікації слід використовувати.
Максим Ткач, керівник Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" в Донецькій області, повідомив про це як один із спікерів заходу.
За його словами, з боку громади це може бути організаційна інфраструктура, наприклад — координаційний орган, тобто структурний підрозділ ради, спеціально створена робоча група, тощо. Або дорадчі органи, що діють при ОМС — громадські, молодіжні ради та інші. Також учасниками комунікації можуть виступати громадські організації чи формальні або неформальні організації ВПО.
“Для кращого розуміння, які комунікаційні інструменти використовувати, необхідно визначитися, яка саме комунікація може відбуватися між місцевою радою та ВПО: одностороння чи двостороння. З переселенцями важливо вибудувати саме двосторонню”, — наголосив Масим Ткач.
Він зазначив, щоінструменти односторонньої комунікаціїдають інформацію ВПО, але зазвичай не мають зворотного зв’язку та заохочення до спілкування. Такими інструментами можуть бути:
спеціальний розділ на сайті, рубрика в газетах та інформаційних бюлетенях; об’яви та інформаційні повідомлення на дошках у місцях, де потенційно можуть збиратися ВПО; пости у фейсбуці (можливо, у визначений день інформація буде виключно для ВПО); створення спеціальної групи для ВПО в Facebook; дорожні карти, інфографіка з роз’ясненнями щодо можливостей ВПО у громаді.
Щодоінструментів двосторонньої комунікаціїйдеться про:
формальні та неформальні зустрічі / збори; формальні та неформальні групи в месенджерах (телеграм-канали, вайбер-групи тощо); проведення заходів для ВПО (важливо залучати до участі жителів громади для формування нових соціальних зв’язків); опитування (можна організовувати як у класичній спосіб через анкетування або через опитування в мережі Facebook, у месенджерах тощо).
“Громадам важливо використовувати інструменти двосторонньої комунікації, — впевнений Максим Ткач. — Адже такий діалог допоможе досягти «нормального» повноцінного життя для кожної особи в громаді та зрозуміти реальні потреби ВПО. Тут ми говоримо і про можливість залучати ВПО до вирішення місцевих проблем та до розвитку громади, і про профілактику відокремленості ВПО від місцевих”.
Комунікаційні інструменти допоможуть налагодити діалог із переселенцями, але органи місцевого самоврядування мають попрацювати над вирішенням їхніх проблем та залученням їх до розвитку територій, зазначає спікер. Крім того, необхідною є постійна робота над виявленням ініціатив ВПО.
“Особлива увага має приділятись налагодженню повноцінного спілкування між місцевою владою, ВПО і постраждалим населенням, оскільки ці категорії мешканців можуть втратити можливість отримати гуманітарну допомогу, не дізнатися своєчасно про евакуацію тощо. Мова, насамперед, про найвразливіших — маломобільних людей або тих, хто має особливі потреби, дітей, представників старшого покоління”, — підсумував Максим Ткач.
Метою заходів «Комунікаційні інструменти роботи з внутрішньо переміщеними особами» є роз’яснення основних аспектів соціальної та культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громаду та інструментів їхнього практичного використання. А також — допомога органам місцевого самоврядування у розвитку навичок налагодження ефективної комунікації у роботі з ВПО.
