Більшість опитаних українців (65%) заявили, що від 24 лютого 2022 року жодних змін у їхньому ставленні до релігії і віри не сталося. Водночас4%з лютого 2022 року стали менш релігійними, а26%стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж раніше.

Про це свідчатьрезультатиопитування соціологічної служби Центру Разумкова.

Серед старших респондентів більше тих, хто укріпився у вірі з початком війни (34% серед опитаних віком 60+, тоді як серед людей до 30 – таких 18%).

Частка людей, які стали більш релігійними, найвища на заході: цей показник становить 31%, а в інших регіонах – від 22% до 24%.

"Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади", – кажуть соціологи.

Загалом у 2022 році74%українців вважали себе віруючими. Наприкінці 2021 року таких громадян було менше (68%).

"Зростання частки віруючих порівняно з 2021 роком відбулося насамперед за рахунок Центрального регіону – тут частка віруючих серед дорослого населення зросла з 63,5% до 76%", – кажуть соціологи.

Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими.

Найменше віруючих серед людей віком 18-24 років –61%. Однак у цій віковій групі їх частка найбільш помітно зросла порівняно з 2021 роком, коли вона становила лише48%.

Членство у релігійній громаді визнали лише26,5%опитаних, утім, останні роки число таких людей зростає (у 2021 році було 21%, у 2020 – лише 16%).

Найбільше членів релігійних громад (46%) проживає на заході України. У центральному регіоні та на сході таких 20%, на півдні – 15%.

Чим старші респонденти, тим частіше вони називають себе членами релігійної громади. Таких людей від 18% у віковій групі 18-24 роки, але до 33% серед тих, кому 60+ років.

Сільські жителі частіше є членами релігійної громади, ніж міські (відповідно 37% і 21%), а жінки – частіше, ніж чоловіки (відповідно 31% і 21%).