У бою з російськими окупантами загинув досвідчений захисник 39-річний Максим "Шерлок" Запічний із Полтави. Військовий у 2014 році підписав контракт та був сапером. Він воював у Донецькому аеропорту, де отримав поранення, а також пройшов безліч гарячих точок на Донбасі.
Про смерть товариша по службі повідомив уFacebookсапер 241 окремої бригади тероборони Богдан Кузьмич.
За його словами, "Шерлок" загинув 30 вересня. У нього залишилися дочка та син.
" Алло, Максе, ми тобі скинули фото. Скажи, це можна в руки брати? – Взагалі – ні, але судячи з того, що на фото ви його тримаєте в руках, то вже можна. – А, бл*… – Зателефонуйте мені за пів години, щоб я знав, що ви всі живі. Цій розмові вже скоро півроку. Друже, дякую тобі за знання, які ти дав. Ми живі завдяки їм",– написав Кузьмич.
Смерть побратима прокоментував і сапер ЗСУЮрій Гудименко:"Шерлок, це твій найдурніший жарт. Скажи, що це жарт, Шерлок. З'явись онлайн і напиши що-небудь, як завжди. Шерлок, будь ласка".
Також про втрату з'явився зворушливий пост на Facebook-сторінціНєжинскій Гурок.
"Те, що я відчуваю – не передати. Не передати, що відчуваємо ми. Він був найдосвідченішим із нас. На війні із 2014-го року. Бути сапером було його покликанням. Ми усі були його учнями, а він – нашим вчителем, котрого любили і поважали усі, без виключення. Макс, хто тепер мені зробить "хотабку", яка мені нах*й не потрібна? Макс, хто буде відкопувати машини, а всі інші дивитимуться? Макс, хто тепер хоботитиме ВОГ-и? Макс, хто тепер сміятиметься з твого "костюму сутенера", який тобі прийшов позавчора? Макс, хто ходитиме в шортах із соплями по холоду? Макс, як ти тепер станеш офіцером?"– висловився боєць.
Контракт "Шерлок" підписав улітку 2014 року. Тоді він служив 10 місяців, з них три – на фронті.
"Я служив у 91-му полку, який базується в Охтирці. Це інженерно-саперний полк. Був сапером. Нашим завданням не було стояти на певних постах і утримувати позиції. Ми їздили цими блокпостами і або щось ставили, або щось знімали", – розповідав Запічний в інтерв'ю виданню "Суспільне" у 2019 році.
"Шерлок" добровольцем пішов захищати Донецький аеропорт 30 грудня 2014 року. Відстань між нами та ворогом була до 20 метрів, при цьому всі стіни були гіпсокартонні – дуже тонкі.
"Ти можеш не бачити ворога, але він все одно був там. І якщо хтось стріляв чергою з автомата, то прошивав ці стіни наскрізь. Це була повна темрява. Ми завчали кількість кроків та напрямки. Три кроки вперед, два вправо, здається , п'ять кроків уперед, знову ліворуч, до 63 кроків уперед і потім праворуч", – говорив Запічний.
В аеропорту він пробув 17 днів, а в день ротації зазнав поранення.
"Мені дали завдання встановити фугас, щоб обвалити сходову клітку і не дозволити сепаратистам спуститися з 3-го поверху. Коли я це робив, у коридор вискочив сепар і дав чергу мені в спину. На той момент я був 10-м пораненим за день. Нас вивозили по злітній смузі. Незабутня подорож, коли по броні стукають кулі. Я цього ніколи не забуду. Це не схожий ні на що досвід", – згадував захисник.
Вже після поранення "Шерлок" виконував бойові завдання в Авдіївці, Мар'їнці та інших містах Донбасу. Він був на передовій до кінця серпня 2015 року, потім працював інженером, але через наступ Росії знову вирушив на фронт.
