Дивлячись на світлини шкільних укриттів, які мають захистити учнів від ворожих атак, хочеться плакати від розпачу.

Про це написавукраїнський освітній діяч, екскерівник Українського центру оцінювання якості освітиІгор Лікарчуку фейсбуці.

Зі слів освітянина, в офіційних джерелах поширюється інформація, що 11 %шкіл в Україні мають «належні» укриття. Водночас дивлячись на світлини облаштованих укриттів, «хочеться не лише лаятися, вживаючи мовні конструкції із обсценноі лексики, а кричати від розпачу».

«Бо якщо хтось думає, що такі розмальовані укриття врятують дітей та вчителів від ракетно-бомбових ударів, то він взагалі –повний ідіот»,– вважає Ігор Лікарчук.

Проте освітянин додає: що вчительки разом із батьками зробили, що змогли. А якщо всі 11 % «належних» укриттів такі ж, то це іще гірше, ніж якби їх не було зовсім.

«Іще про одне: бомбосховища й укриття за назвами –цеяк морська свинка і свійська. Щось спільне, начебто, і є. Аленасправдінічого спільного й близько немає»,– констатує Ігор Лікарчук.