Поліцейський із БородянкиІван Симороз26 лютоговтратив шістьох членів своєї сім'ї, включно зоднорічною донькою Поліною. 26-річний чоловік був на роботі у райвідділку, коли його будинок зруйнували російські окупанти.
Українець розповів, що того дня розмовляв із колегами на вулиці, коли всі почули гучний вибух. Від нього, за словами Симороза,затремтіла земля під ногами, передаєВВС News.
"Я почав набирати по телефону всіх своїх родичів: дружину, свого брата, маму, батька, бабусю – івсі були в зоні недосяжності. Я зрозумів, що сталося щось погане", – згадав він.
Коп зі своїм начальником і кількома колегами приїхав на вулицю Центральну, де стояв його дім. Він був приголомшений, аджевід будівлі залишилися одні руїни.
На запитання журналістів, про що він подумав у той момент, Симороз відповів:
"Жах. Війна. Дуже страшно, ти не розумієш… Сподіваєшся, що хтось живий, може, десь у льоху сховався".
Щоб допомогти відшукати жителів, на допомогу прийшли сусіди та родичі українця. Та все ж врятувати нікого не вдалося.
Першою Симороззнайшов свою маму. Вона лежала мертвою на холодильнику. Потім за 200 метрів – тіло свогомолодшого брата. Той втратив обидві ноги та руки. Поряд із ним на грядці сидів його улюблений собака.
Потім знайшлибабусю, теж мертву, засипану цеглою. Тітка Симороза знайшла йогодоньку Полінуна дивані. Дівчинка ще дихала, її доправили до лікарні, де вона й померла.
Останніми знайшлисядружина Іваната йогобатько. Обидвоє були мертві. Того дня поліцейський втратив шістьох рідних людей.
Колеги Симороза розповіли, що його будинок постраждав першим у Бородянці. Незабаром це місто стало одним із найбільш зруйнованих за перші місяці війни.
"Із надзвичайною акуратністю й витриманістю Іван продовжує показувати нам купу уламків, що колись були домом його сім'ї. Пробиваються різнокольорові тюльпани, які посадила його бабуся. Придивившись уважніше, бачиш уламки життя: черевичок Поліни, халат, що повис на балці", – описали побачене кореспонденти.
Після того, що сталося, правоохоронецьвзяв лише три дні відгулів. Він працював на військовому блокпосту неподалік і допомагав людям евакуюватись на автобусах у безпечні райони.
За цеСимороза нагородили медаллю. А Бородянський відділок поліції почав працювати одним із перших після виходу окупантів із Київської області. За цей час там було виявлено понад 1200 тіл.
Чоловік зізнався, щоробота відволікає його й допомагає пережити горе. Коли мешканці Бородянки почали відбудовувати місто, він зустрів людей, які пережили схожі трагедії.
"У кожного в Бородянці є біда і проблеми. Треба допомагати людям. Робота та мої друзі – це допомагає й підтримує", – сказав українець.
Начальник Бородянського відділку поліціїВ'ячеслав Цилюрикописав Симороза як відкритого, привітного, талановитого й зосередженого.
"Щоб ви зрозуміли, одна з основних рис характеру Івана –за шість років роботи не взяв жодного дня відпустки. Я не зустрічав таких морально сильних людей", – сказав Цилюрик.
Сім'я Симороза похована за 30 кілометрів звідси, уселі Пісковка. Через бої ніхто із його родичів не зміг прийти на похорон.
На всіх дерев'яних хрестах вказано одну дату смерті: 26.02.2022. "Коли приходиш туди, весь час плачеш", – сказав Іван про цвинтар, ковтаючи клубок у горлі.
