У Дніпрі відбулася церемонія прощання із загиблими внаслідок стрілянини на Південному машинобудівному заводі військовослужбовцями Національної гвардії України.
Провести в останній путь чотирьох військовослужбовців військової частини 3021 та 35-річну працівницю заводу Віру Лебединець, яка ціною власного життя не дозволила стрілку зі зброєю покинути територію, прийшли колеги, друзі та небайдужі дніпряни.
Віддати шану приїхали міністр МВС України Денис Монастирський, голова Дніпропетровської держоблради Микола Лукашук та мер Дніпра Борис Філатов.
Співслужбовці та командири розповіли про загиблих нацгвардійців.
Старший лейтенант Буганов Олександр Олександрович народився 15 серпня 1987 року. У 2014 році Олександр Буганов пішов на Донбас захищати Україну від російських окупантів, потрапив у полон під час боїв в Іловайську. За словами друзів, після звільнення з полону у листопаді 2014 року, Олександр ніколи не згадував про пережите.
Олександр вступив до Національної академії Національної гвардії України. Проходив службу на посаді офіцера відділення по роботі з особовим складом у військовій частині 3021.
У пам'яті друзів та близьких, Олександр залишився веселою та позитивною людиною, сенсом життя якої були його сім’я та дві маленькі донечки.
Гвардійський офіцер нагороджений медаллю Захисник Батьківщини, відзнакою президента України за участь в АТО та відзнакою президента України ветеран АТО, медаллю за 15 років сумлінної служби.
Старший солдат Левківський Артем Володимирович народився 16 грудня 2000 року. Мешканець міста Олешки. Навчався у Херсонському кулінарному училищі. Був призваний на військову строкову службу до Національної гвардії України 18 листопада 2020 року. Після закінчення служби Артем залишився у військовій частині на посаді кінолога. За словами керівництва, кращий із кращих кінологів.
Співслужбовці розповідають, що він ніколи не сварився і завжди виходив з конфліктів, справедливий. Бав лідером та викликав повагу у товаришів по службі.
Молодший сержант Драган Олександр Олександрович народився 6 листопада 1997 року.
Всі хто знали Олександра в один голос кажуть, він був з тих, про кого говорять «Закоханий в Україну»
Хлопці згадують, що спокійніше Олександра не було нікого, завжди допомагав, ні коли не залишить в біді. Мав величезне бажання навчатися військовій справі і рости далі по службі, для цього підписав контракт і віддавав всього себе служінню народові України.
Старший солдат Чернік Леонід Леонідович народився 23 червня 2002 року, в селі Волинське, Каховський район, Херсонської області.
Навчався у місцевій школі №5. 2017 року закінчив її. Був на строковій службі, залишалось до кінця строкової служби 3 місяці. Перед цим навчався на електрозварювальника і в рідному селі працював трактористом.
Військовослужбовці, які проходили з ним строкову службу кажуть, за 15 місяців служби жодного образливого слова не сказав, ввічливий, завжди веселий. Любив жартувати, знав не одну тисячу анекдотів. Завжди говорили, що його добре виховали батьки.
Після строкової служби мріяв одразу піти працювати і заробляти гроші, щоб допомагати батькам.
27 січня близько 3:40 ранку на території Південного машинобудівного заводу військовослужбовець Національної гвардії України Рябчук Артемій, під час видачі зброї розстріляв з автомата Калашникова караул військовослужбовців НГУ, після чого зі зброєю втік.Внаслідок стрілянини 5 людей загинули, ще 5 дістали поранень.
О 9:30 на вул. Крайній у м. Підгороднє правоохоронці затримали 21-річного стрілка.
