В цей день, 4 грудня 1936 року, в США відбулася прем’єра першого українського звукового фільму «Наталка Полтавка». Стрічку екранізував режисер Іван Кавалерідзе, залучивши до знімання справжніх оперних співаків, на кіностудії «Українфільм».
Цікаво, що перша кіноопера в українському кіномистецтві була створена за однойменною п’єсою класика нової української літератури Івана Котляревського. Аранжування музики, що звучала у комедії, зроблене ще Миколою Лисенком. Фільм поновлено у 1969 році на кіностудії О. Довженка.
У кінострічці Наталку грала акторка Катерина Осмяловська (дружина Леся Липківського, невістка митрополита Липківського) — перша Наталка Полтавка в кіно. Упродовж усього фільму вона жодного разу не посміхнулася, бо, попри щасливий фінал, це драма. Під час фільмування актриса була вагітна. 14 листопада 1936-го Осмяловська народила сина Костянтина, онука митрополита УАПЦ Василя Липківського, невдовзі розстріляного більшовиками.
У ролі Миколи виступав український актор театру і кіно Степан Шкурат. Талант у колишнього працівника депо з початковою освітою, батька тринадцяти дітей, відкрив Іван Кавалерідзе. Олександр Довженко вважав Шкурата уособленням образу українського селянина і знімав у фільмах «Іван» (1932), «Аероград» (1935), «Щорс» (1939).
В той самий час «Наталку Полтавку» в США екранізував емігрант Василь Авраменко, танцюрист і хореограф. Він мав власну кінокомпанію — «Перша говоряча українська фільма».
Варто звернути увагу, що обидві картини показували майже одночасно. Фільм Кавалерідзе демонстрували три тижні (21 день) поспіль у нью-йоркському кінотеатрі «Рузвельт», де навіть голлівудські бойовики не трималися так довго.
«Наталку Полтавку» демонстрували українською мовою. Щоденно 8-10 тисяч американців переглядали стрічку. Фільм Кавалерідзе, створений під пильним наглядом радянської цензури, без англійських титрів, переміг.
«Мимо того ні один критик не може сказати, що скучав, дивлячись на фільм, і слухаючи незрозумілої йому мови. Що ж казати про українців, котрі громадно йдуть до кінотеатру, щоб побачити відому їм «Наталку Полтавку» в виконанні оперних співаків. Усі вони радіють, сміються і плачуть з радості», — зазначав оглядач газети «Українські щоденні вісті. Нью-Йорк»(1936 р.)
В статті використано плакат до фільму «Наталка Полтавка», 1936 р., художник Петрофф Ньюман
/Текст підготовлено для «Патріот Донбасу» на основі відкритих джерел/
