Пропаганда Російської Федерації існує не тільки у внутрішньому інформаційному полі країни-агресора, але й поширюється в українських медіа. Одна з тез цієї пропаганди: «в Україні громадянська війна» або «в Україні внутрішній конфлікт». Ще один з постулатів, на яких базується ворожа пропаганда це твердження про відсутність агресії РФ і теза «їх там нєт». Останнє твердження було згенероване Володимиром Путіним і стосувалося присутності російських військових на території України.

Озвучування російських наративів у медіаполі України зазвичай здійснюється представниками проросійських партій.

Наприклад, Нестор Шуфрич у 2018 році на каналі NewsOne заявив:

«Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми чотири роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає».

Вже у 2020 році на телеканалі НТА Шуфрич, який зараз є нардепом від ОПЗЖ, ухилявся від відповіді на питання: чи є Росія ворогом?

У лютому 2017 році народний депутат від БПП Олексій Гончаренко на каналі 112 намагався з’ясувати у Наталії Королевської, нардепа від Опозиційного блоку, хто почав війну на Сході України. Він це питання ставив декілька разів, але Королевська уникала відповіді, намагаючись перевести розмову у площину «про мир».

Треба нагадати, що нещодавно Вітольд Фокін, який на той час був першим заступником голови української делегації у ТКГ заявив:

«Жодного підтвердження, що ведеться війна між Росією та Україною, поки що я не бачу».

Це та інші його висловлювання привели до відставки Фокіна з ТКГ. Відставка першого заступника голови в ТКГ обурила Віктора Медведчука, кума Путіна та одного з керівників проросійської партії ОПЗЖ.

У Верховній раді зареєстрований черговий законопроєкт, у якому є кримінальна відповідальність за заперечення російської агресії. Мовиться про публічні заяви, у яких заперечується факт агресії РФ щодо України та заперечення окупації Росією частини території України. Відповідний законопроєкт подано Олегом Дундою з фракції СН.

Проєкт закону передбачає появу нової статті у кримінальному кодексі. За порушення має наступати відповідальність у вигляді штрафу від 51 тис. до 171 тис. гривень.

Для представників влади, які будуть публічно заперечувати агресію РФ або окупацію, передбачається ув’язнення до 5 років. Відправити за грати можуть і при озвучуванні цих тез російської пропаганди у ЗМІ.

Представники окупаційної влади так званої «ДНР» вже відреагували на появу цього законопроєкту. Володимир Бідьовка, голова так званої «народної ради», заявив, що прийняття такого закону приведе до того, що «русофобія буде фактично узаконена».

Взагалі будь-які згадки у світі про те, що РФ веде агресивні війни щодо своїх сусідів у самій Росії завжди відносять до «русофобії». А от через політиків, які підтримують РФ, завжди можна вкинути в інформаційний простір тези, необхідні Кремлю. Саме так зараз відбувається в Україні.

Чи були вже аналогічні законопроєкти?

У минулій каденції Верховної Ради був зареєстрований документ, де мова більше йшла про інформаційний простір та протидію інформаційній війні, яку веде РФ. Авторами проєкту закону були нардепи: Сюмар, Ляшко, Березюк та інші.

У цьому законопроєкті не було кримінальної відповідальності для політиків. Все обмежувалося штрафами для медіа, де озвучувалися наративи російської пропаганди, та анулювання ліцензії для ЗМІ. Законопроєкт у 2019 році було відкликано.

У вересні 2020 року у ВР був зареєстрований законопроєкт, де встановлювалася заборона для політиків і деяких категорій публічних осіб публічно заперечувати збройну агресію РФ, окупацію частини України. Крім того, документом вводилися обмеження на відносини між політиками України та РФ. Цей законопроєкт, по суті, був реакцією на поїздки проросійських політиків з України до РФ.

Цей проєкт закону подали нардепи: Ясько (СН), Любота (СН), Нікітіна (СН) та інші. У проєкті закону прописана заборона спілкування посадових осіб з посадовими особами країни-агресора або з посадовими особами окупованого Криму.

На відміну від законопроєкту Олега Дунди, у цьому проєкт закону не прописана відповідальність за порушення.