Німецькі слідчі відновили частину маршруту та інфраструктури, яку могли використати під час спроби атаки на аеропорт Лейпциг/Галле 4 серпня. Розслідування наразі ведеться щодо двох підозрюваних.
Як пише Die Zeit, одне з ключових місць слідчі виявили за кілька кілометрів від аеропорту — під мостом у густому підліску, в заплаві річки. Там знаходилася спеціально облаштована схованка в землі, яку могли використовувати для тимчасового зберігання вибухівки та компонентів безпілотника. Коли її знайшли, отвір був закритий плитою, а всередині залишилися фрагменти кабелю.
Слідчі вважають, що операція була ретельно підготовлена: зловмисники добре знали місцевість, заздалегідь облаштували схованки та продумали систему керування дроном.
Ймовірно, сигнал безпілотника ретранслювали через обладнання, встановлене у селі Курсдорф, стратегічно розташованому між двома злітно-посадковими смугами аеропорту. Там правоохоронці знайшли антенну систему, прикріплену до дерева. Її радіус дії перевищував 10 кілометрів, і вона могла використовуватися для передачі відеосигналу з дрона.
Сам безпілотник, за даними видання, був професійно зібраний на замовлення, але коштував відносно дешево — кілька сотень євро. Базова модель, ймовірно, доступна як комплект для самостійного складання. Для кріплення вибухівки у металевій банці зловмисники могли використати деталь, надруковану на 3D-принтері.
Хоча розслідування ще далеке від завершення, слід, за даними Die Zeit, веде до Москви. На це, як вважають слідчі, вказують конфігурація дрона, тип вибухівки та спосіб підриву. Підготовку операції могли здійснювати професіонали, тоді як безпосереднє виконання доручили агентам нижчого рівня.
Слідство виходить із того, що виконавців було кілька. Зібрані ДНК-сліди вказують на зв’язки з Литвою, Фінляндією та Польщею. Фігуранти багато подорожували.
За даними Die Zeit, канцлер Фрідріх Мерц і глава МВС Александер Добріндт ще з середини серпня знали, що за атакою, ймовірно, стоять російські агенти. Інформацію про можливих виконавців і їхні контакти з російською розвідкою німецька сторона отримала від іноземної спецслужби.
Водночас Берлін вирішив не вдаватися до найжорсткішої реакції. Рада національної безпеки відхилила ідею застосувати статтю 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації союзників у разі загрози безпеці однієї з країн НАТО.
Натомість Німеччина оголосила обмежені контрзаходи: закриття генерального консульства Росії в Бонні, розірвання договору щодо роботи «Російського дому» в Берліні та посилення в’їзного контролю для громадян РФ.
За задумом уряду, ця реакція має надіслати два сигнали: Москві — що Берлін вважає винних встановленими і не відмовляється від підтримки України, а німецькому суспільству — що справа буде розслідувана до кінця.
Джерело: Die Zeit.
