Військовослужбовець повернувся в Україну в день свого народження, 11 червня.

Про цеповідомилив Міністерстві внутрішніх справ.

Особа українця залишається конфіденційною.

У державній прикордонній службі України розповіли, що у повернення додому він не вірив до останнього.

Сіли в автобус, і ми їхали із зав'язаними очима. Я задумався, що буде, якщо щось піде не так? Якщо обмін не відбудеться або щось піде не за планом, і ми повернемося назад. Але глибоко всередині мене перебувала віра, що все вийде, – ділиться своїм досвідом прикордонник.

Чоловік розповідає, що тільки на кордоні він зміг трохи розслабитися, коли ступив на землю батьківщини і побачив дітей, які махали українськими прапорами, зустрічали звільнених полонених.

Мені пощастило, що доля зробила такий подарунок до дня мого народження. Словами не передати ці емоції. Я відвернувся і просто проридав. Було відчуття, що вся Україна знає про мій день народження, – розповідає військовий.

Боєць каже, що в полоні було особливо важко на моральному рівні.

Щовечора, лягаючи спати, я молився і думав про своїх рідних і близьких. Я бажаю всім, хто ще перебуває в полоні, не здаватися і вірити в краще, не боятися і не втрачати надії, – додає він.