Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пригрозив «додатковими заходами» проти України через публічне оголошення про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії. Він вимагає від Києва визнати існування домовленості про конфіденційність і публічно перепросити. Українські посадовці заперечують, що така домовленість існувала.
Дипломатична суперечка виникла після виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, де президент повідомив про передачу двох полонених до Південної Кореї. Сеул стверджує, що інформацію мали зберігати в таємниці задля безпеки самих військовослужбовців та їхніх родин.
«Якщо відмова визнати факти та принести публічні вибачення триватиме, ми вживемо додаткових заходів», заявив Лі Чже Мьон у соцмережі X. Які саме рішення може ухвалити його адміністрація, президент не уточнив.
Водночас Україна працює над врегулюванням суперечки. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням і висловив сподівання на її швидке розв’язання. За повідомленнями південнокорейських медіа, керівники зовнішньополітичних відомств підтримують прямий контакт і обговорюють відповідь, яка враховуватиме занепокоєння Сеула та обставини війни, у яких перебуває Україна.
Лі також розкритикував висловлювання, які він охарактеризував як українські заяви про неминуче військове зіткнення між двома Кореями. На його думку, така риторика заохочує війну на півострові. Reuters не наводить у цьому матеріалі конкретної української заяви, до якої стосується його звинувачення.
Дослідник Корейського інституту національного об’єднання Чо Хан Бом припускає, що можливі заходи Сеула можуть зачепити гуманітарну, фінансову допомогу та програми відбудови України. Офіційного рішення про їх скорочення наразі не оголошено. У липні Південна Корея пообіцяла додаткові 100 мільйонів доларів нелетальної підтримки.
Водночас експерт наголошує, що затяжна конфронтація не вигідна жодній стороні: Україна отримує допомогу від Сеула, а Південна Корея потребує української інформації про військову діяльність КНДР.
