Росія ще у 2016-18 роках думала над тим, щоби піти з Донбасу, при цьому роззброїти чи ліквідувати «найбуйніших» місцевих бойовиків та віддати окуповану територію Києву у вигляді «Троянського коня» з поширеним впливом на всю територію України. Плани були й на президента-втікача Віктора Януковича…

Про це йдеться у частково розсекреченому звіті комітету з питань розвідки Сенату Конгресу США, який проаналізувала «Європейська правда», вивчивши 966-сторінковий документ.

Політтехнолог Манафорт та його російські друзі

Понад 3,5 роки триває розслідування підозр та звинувачень у ймовірному втручанні Російської Федерації у президентські вибори у США і увага до процесу помітно зменшилася. Одіозний політтехнолог Пол Манафорт, якого вважали одним із посередників між штабом Трампа і росіянами, нині у в’язниці, частина його соратників – під слідством. Офіційне слідство закрите.

В останньому звіті (1000 сторінок) комітету з питань розвідки, опублікованому у Вашингтоні минулого тижня, містяться деякі деталі, які досі не оприлюднювалися.

«Йдеться про зміст персонального листування і зашифрованих повідомлень, про дані допитів, про інформацію розвідки тощо. Велика частина джерел інформації та деталей її отримання прихована (у звіті закрита чорною плашкою), але в Сенаті переконані у їхній автентичності. Чимало таких деталей стосуються діяльності Манафорта в Україні, а також спілкування американських технологів із Януковичем та його колишніми однопартійцями», – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що Манафорт увійшов до ближнього кола Януковича у 2004 році за допомогою росіян і привіз його російський олігарх Олег Дерипаска, який порадив американця Ринату Ахметову та іншим спонсорам Януковича. У США впевнені, що це було частиною кампанії з поширення прихованого впливу РФ. Дерипасці приписується фінансування низки інформаційних, розвідувальних операцій та кампаній з посилення впливу РФ у різних частинах світу.

«Ключовою ланкою зв’язку Манафорта з росіянами був агент російської розвідки Костянтин Кілімнік (громадянин РФ, народився в Україні, у Кривому Розі, стверджується, що він працював на ГРУ Генштабу РФ). Кілімнік був правою рукою американського технолога в його українському бізнесі, а після втечі Януковича 2014 року продовжив співпрацю із Опоблоком», – йдеться в матеріалі.

Манафорт співпрацював з російським розвідником і під час керівництва кампанії Трампа та передавав секретні документи Росії. У сенатському комітеті констатують, що йдеться про «украй серйозну розвідувальну загрозу».

Повернення Януковича

Колишній президент Віктор Янукович переконаний, що шанси не просто повернутися до України, а ще й обійняти якусь вагому посаду у нього є. У 2016 році він погодився просувати на Заході план, який включав його повернення спершу на Донбас, а потім і до центральної української політики.

Ця історія почалася 28 липня 2016 року, коли Кілімнік провів у Москві переговори із Януковичем, які тривали близько п’яти годин. Принаймні так розвідник описав цю зустріч у e-mail до свого американського партнера. Лист мав тему «Black Caviar», тобто «чорна ікра». Він запропонував прилетіти до США, щоб обговорити питання.

Манафорт, який на той час керував кампанією Трампа, миттєво погодився на зустріч, яка відбулася у Нью-Йорку ввечері 2 серпня.

«Політтехнолог та його команда чудово розуміли, що йдеться саме про Януковича. Згодом його соратники розповіли слідчим: зі словом “ікра” у них асоціюється саме він. Ще у 2010 році, після перемоги на виборах, Янукович обідав зі своїм політтехнологом і той похвалив бутерброди з чорною ікрою на столі. «Тобі подобається? То матимеш більше!» – відповів новообраний глава держави, і невдовзі Манафорту передали у подарунок діжечку з ікрою вартістю близько $30-40 тисяч», – йдеться у матеріалі.

Янукович хотів знову винайняти Манафорта для просування в Україні мирного плану на Донбасі, до якого входило й повернення Януковича до України.

На допиті Манафорт визнав, що насправді йшлося про план Росії, який узаконив би її присутність на Сході України і чітко вказав на схвалення цього плану кимось у російській верхівці.

За словами Манафорта, він відмовив Кілімніку і додав, що в іншому випадку Кілімнік би попросив його переконати Дональда Трампа підтримати цей план.

У Конгресі констатують, що є достатньо доказів, які спростовують слова Манафорта про його категоричну відмову. Він продовжив перетинатися із російським розвідником, консультував його щодо просування цього «мирного плану» та допомагав готувати необхідні соціологічні дослідження. А у грудні 2016 року, коли Трамп став президентом, розвідник передав Манафорту сигнал про готовність Москви йти далі у імплементації плану.

«Росіяни на дуже високому рівні принципово не проти плану та працюватимуть із (Януковичем) над початком процесу об’єднання ДНР і ЛНР у одну адміністративну одиницю, із вирішенням безпекових питань (тобто виведення російських військ, усунення радикальних кримінальних елементів). Все інше робитимуть (Янукович) та його люди», – йшлося у цьому листі.

Росіяни також висунули умову, за якої вони почнуть процес і хотіли долучити Особисто Трампа.

Також Кілімник висловив переконання, що щойно Порошенко зрозуміє цей сигнал від США, «процес піде дуже швидко і DT (Трамп) зможе досягнути миру на Донбасі буквально за кілька місяців після своєї інавгурації».

У комітеті Сенату вважають, що переговори з цього приводу мали місце у Мадриді та у Вашингтоні у день інавгурації Трампа. А на останню зустріч для переговорів щодо «мирного плану» разом із Кілімніком до Вашингтона прилетів Сергій Льовочкін. Розслідування встановило, що вони точно зустрічалися з Манафортом; втім, зміст їхніх переговорів документально підтвердити не вдалося.

Три кроки до федералізації України

1) Створення «Автономної республіки Донбасу» («АРД»), автономного регіону України. Він мав бути створений у межах Донецької та Луганської областей, які існували до квітня 2014 року. Рішення про створення «АРД» Росія хотіла побачити схваленим у «нормандському форматі».

2) Ухвалення Верховною радою спеціального закону, який би визначав правовий статус та часові рамки поступової реінтеграції «АРД» в Україну. Це нібито мало розблокувати мирний процес та створити умови для реалізації спільного плану припинення вогню.

3) Обрання «прем’єр-міністра» Донбасу на перехідний період на основі тимчасової «Конституції АРД». Росія наполягала, аби цей «прем’єр-міністр АРД» обирався «парламентом (народними зборами) АРД» і керував процесом переговорів щодо врегулювання конфлікту між «АРД» та Україною. Оптимальним кандидатом на цю посаду було названо Віктора Януковича.

«Ключовим рушієм процесу може стати ініціатива президента США Дональда Трампа, який запропонує створити «АРД» та залучити пана Януковича до мирного врегулювання. Потім цю ініціативу можуть підняти представники США під час контактів з російськими колегами… Підтримка цієї ініціативи з боку США стане справедливим та демократичним рішенням щодо пана Януковича, який зробив усе можливе для мирного врегулювання у 2014 році та підписав план мирного врегулювання з опозицією 21 лютого 2014 року», – стверджувалося документі.

Ще однією ключовою умовою успіху цього плану вказувались зусилля США, спрямовані на переконанні п’ятого Президента України Порошенка, який мав заявити про свою підтримку ініціативи створення АРД та розпочати новий етап мирного врегулювання.

Курт Волкер і неготовність Донбасу прийняти Януковича

За пропозицією Росії, США дійсно призначили спецпредставника з питань Донбасу. Однак вони не врахували, що посаду обійме Курт Волкер. А він зовсім не налаштований на здачу інтересів України.

Тож попри очікування Москви, адміністрація Трампа не стала відкрито проросійською.

Крім того, агенти РФ чимало здивувались, коли з’ясувалося, що Донбас не був готовий прийняти Януковича.

У середині 2017 року було проведено щонайменше одне опитування, яке довело, що президент-втікач – «нежиттєздатний» в ролі керівника «автономного Донбасу».

Росія планувала провести ще одне дослідження, вже за допомогою США, але навесні 2018 року відносини США та РФ остаточно зіпсувалися, коли Штати нарешті надали Україні летальну зброю. А після отруєння Скрипалів у Британії Вашингтон запровадив безпрецедентні дипломатичні санкції проти РФ, виславши 60 дипломатів тощо.

«Надії на те, що Трамп «гратиме у піддавки», розвіялися. А невдовзі Манафорт потрапив за ґрати, а Кілімніка США оголосили в розшук (тепер розвідник вимушений безвиїзно жити у РФ)», – йдеться в матеріалі.

Наприкінці варто зазначити, що зараз, вже у 2020 році, через американське розслідування Служба безпеки України могла б зайнятись Льовочкіним, який просуває в Україні інтереси РФ. Хоча…

Двоє ключових помічників Льовочкіна (Подоляк і Курдінович) вже працюють в ОПУ Зеленського у Єрмака.