Робота сучасної російської пропаганди передбачає залучення начебто цивільних експертів в тих чи інших сферах суспільного життя. Через приємні для пересічного росіянина обличчя вводяться в інформаційне середовище потрібні Кремлю відомості та відбувається спроба корекції громадської думки, внаслідок чого і формується хибне уявлення про панівність і могутність російської пропаганди. Але не для всіх.
Фахівці Міжнародного центру протидії російській пропаганді уважно відслідковують механізми роботи російських інформаційників. На сьогодні були виділені певні особистості, яких залучає російська військова машина пропаганди. Детальніше про цю машину буде оприлюднено пізніше, а зараз ми пропонуємо розглянути окремо взятих пропагандистів.
Слід зазначити, що до поширення потрібному російському керівництву «темника» (в сучасних країнах його називають «нарратив»), намагаються залучати громадян чи представників різних національностей. На думку російських пропагандистів, це має формувати довіру з боку цільової аудиторії.
Яскравим прикладом є Гасанов Камран Нізамі Огли – політолог, журналіст і блогер азербайджанського походження, кандидат політичних наук Зальцбурзького університету (Австрія). Так керівництво органів російської пропаганди намагається долучити своїх агентів до міжнародних організацій та інституцій, оскільки вплив на відповідні світові спільноти дуже потрібний Кремлю. Крім диплому кандидата наук, пан Гасанов має дипломом випускника Російського університету дружби народів за спеціальністю «Політологія».
Молодий фахівець народився 1 січня 1990 року в Баку, з 1997 року проживає в Москві. Скоріш за все, відповідно до традицій спеціальних служб СРСР, цього експерта підхопили ще зі студентських часів, забезпечивши йому карколомне кар’єрне зростання та визнання.
Починаючи з 2014 року пана Гасанова просували як політичного оглядача та кореспондента на таких відомих російських інформаційних агенціях, як Rex, Regnum, Life, Sputnik, Реаліст, Ехо Москви, РСМД, RT. З 2018 року він став кореспондентом каналу «Царьград». Позиціонує себе як експерт в сферах зовнішньої політики ЄС, Близького Сходу, Туреччини, Йорданії тощо. Вміло розставляє акценти, потрібні його керуючому органу.
Прикладами цього є статті «Битва за Идлиб: США подливают масла в огонь», «Кому выгодно крушение Боинга 777 в Восточной Украине?» (в якості висновку такі слова «Сложившаяся ситуация, а именно последствия катастрофы Боинга, на руку двум другим сторонам конфликта – Киеву и США.»), «Украинский конфликт: «У России есть легитимное право на сферы влияния в мире», «Россия сделала еще два приобретения (щодо ситуації в Нагорному Карабасі, – прим. редакції). Во-первых, Путин доказал, что хозяин в регионе – Россия (….) Престиж Кремля в мире как миротворца должен возрасти. Такую же, пожалуй, благодарность ЕС должен испытывать за миротворчество в Сирии, откуда Европу наводняют беженцы. Благодаря сделке Путина-Эрдогана по Идлибу миграция остановлена. Во-вторых, российские миротворцы на территории Нагорного Карабаха значат усиление влияния России в Азербайджане и в Закавказье. Вдобавок к российским базам в Армении, Южной Осетии, Москва получила еще одну. Опорный пункт в Азербайджане — ограничение влияния Турции и гарантия невступления Баку в западные интеграционные проекты».
На цього агенту впливу варто звернути увагу нашим партнерам саме з Азербайджану та Туреччини. Крім того, певна кількість робіт цієї особистості, що спрямована на просування інтересів Росії в Європейському Союзі, мала б сформувати й відповідний інтерес до нього з боку відповідних представників країн Європи.
Ще одним важливим російським пропагандистом, є Зульхарнєєв Альберт Фархатович, який народився 25 серпня 1983 року. Ймовірно, башкір за етнічним походженням.
Особа, яку фахово інтегрували у світове експертне середовище. Це підкреслюють його здобутки: стипендіат програми з викладання та дослідження Академії ОБСЄ в Бішкеку (в 2011 році); науковий співробітник Центру глобальних проблем і міжнародних організацій Інституту актуальних міжнародних проблем Дипломатичної академії МЗС Росії (2015-2020 роки); випускник аспірантури факультету світової політики і світової економіки Національного дослідницького університету – Вищої школи економіки, випускник факультету міжнародних відносин Уральського державного університету і магістратури історичного факультету Центрально-Європейського університету (2007 рік, Будапешт).
Має безліч інших регалій, приймав участь у різнопланових проєктах щодо просування російських інтересах в потрібних напрямках. Проте, найбільш цікавим фактом для огляду російської пропаганди є те, що Альберт Фархатович є штатним співробітником ПИР-центру, директором Освітньої програми.
Скоріш за все, даний центр реалізує гроші сил інформаційного протиборства Збройних Сил Російської Федерації та відповідної структури Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (так званого ГРУ ГШ). Фінансові ресурси легалізуються та витрачаються по напрямкам проведення освітніх програм, випуску поліграфічної продукції, інших видів видавничої діяльності, консультування з питань комерційної діяльності та управління, діяльності щодо вивчення суспільної думки тощо. Організовуються і проводяться міжнародні семинари та кругли столи, на яких обговорюються і обробляються відповідні фахівці інших країн.
Протягом певного часу громадянин Зульхарнєєв очолював Московське представництво фірми «Примроз Академія Лимитед» (Велика Британія), рекламна діяльність. Як справжній співробітник свого відомства, в 2019 році підписувався під заявою на ім’я президента Казахстану з проханням звільнити засудженого за статтею «Державна зрада» громадянина Росії Сироєжкіна К.Л. (випускника Вищої школи КДБ). До цієї особи було б варто придивитися співробітникам відомств інших держав світу, особливо під час його в’їзду до цих країн. Адже коло інтересів та зв’язків Альберта Фархатовича широке та різнобарвне і може принести чимало цікавих знахідок.
Петро Олексійович Лідов-Петровський, який народився 14 липня 1969 року в Москві, також привертає увагу. Позиціонує себе експертом в сфері комунікацій та зв’язків з громадськістю, очолює відповідний напрям у МІА «Росія сьогодні». Слід зазначити, що до складу даної структури входить «Sputnik» – російська пропагандистська інформаційна агенція, яка включає вебсайти, мобільний додаток, онлайн-ресурси, радіомовну службу і пресцентри.
Протягом тривалого часу Петро Олексійович був інтегрований в міжнародні бізнес-структури: Philip Morris International в Росії, Швейцарії, Індонезії, Китаї, Пакистані.
Пан Лідов-Петровський є доволі агресивною та скандальною фігурою. В 2017 році він обізвав учасників антикорупційних протестів «малолітніми дегенератами», внаслідок чого відчув на собі обурення людей. Тоді він перебував на посаді директора зі зв’язків з громадськістю ПАТ «Мегафон», яку протягом двох тижнів з моменту ініціювання ним скандалу, він і звільнив. Звісно, внаслідок неправильних зв’язків з громадськістю Петра Олексійовича, ПАТ «Мегафон» отримало чималі іміджеві та фінансові втрати.
Редакція МЦПРП просить відповідних фахівців вітчизняних та закордонних служб звертати увагу на таких персонажів. Вони налагоджують співпрацю з експертами з інших країн, переманюють їх на сторону Кремля, транслюють потрібні Росії меседжі та оприлюднюють «темники» російської пропаганди. І, в принципі, заробляють непогані гроші з кишенів платників податків Російської Федерації.
Швидко та зручно отримуйте новини в нашому Telegram каналі!
