Більшість країн НАТО можуть зіткнутися із серйозними труднощами у разі масштабного російського ракетного або дронового удару, заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс. За його словами, Європа відстає від темпів розвитку сучасної повітряної війни, які демонструє Україна.
Про це Рінкевичс сказав в інтерв’ю The Guardian. Він наголосив, що технології застосування безпілотників змінюються з «блискавичною швидкістю», тому нинішні системи та підходи до протиповітряної оборони можуть частково застаріти вже до середини наступного року.
«Ми бачимо, що протиповітряна оборона, захист від безпілотників і протибалістична оборона мають серйозні проблеми», — заявив президент Латвії. За його словами, Україна стикається з цим щодня, але аналогічні виклики актуальні і для Європи та НАТО.
Рінкевичс окремо відзначив важливість американських систем Patriot, які залишаються одними з найефективніших засобів протиракетної оборони. Водночас можливе перенесення частини їхнього виробництва до Європи або України досі ускладнюють питання ліцензування та виробничих потужностей.
Президент Латвії також попередив, що Росія може посилити військову мобілізацію та використати зимовий період для нових атак по Україні й спроб послабити підтримку Києва серед європейських країн.
Водночас він не очікує прямого класичного вторгнення Росії на територію НАТО найближчим часом. Значно реальнішими ризиками Рінкевичс назвав диверсії, кібератаки, інциденти з безпілотниками та ракетами, які можуть використовуватися для перевірки реакції союзників і політичної стійкості Європи.
На думку президента Латвії, ключова проблема полягає в тому, що європейські держави мають не просто збільшувати оборонні бюджети, а швидко перетворювати ці кошти на реальні спроможності — системи ППО, протиракетну оборону, засоби боротьби з дронами та сучасне виробництво боєприпасів.
