Наразі йдеться про аудит розслідувань найрезонансніших справ.
Про це повідомляє пресслужба Президента.
На черговому засіданні Ради, яке відбулося в Офісі президента за результатами доповіді директора Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артема Шевченка, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України прийняла рішення направити звернення до правоохоронних органів щодо проведення аудиту стану розслідування злочинів проти журналістів.
За словами Голови Національної спілки журналістів Сергія Томіленко, йдеться насамперед про аудит розслідувань найрезонансніших справ. Він наголосив, що Рада сформує перелік цих справ, і найближчим часом запит буде спрямовано правоохоронцям. Останні, в свою чергу, мають за місяць відзвітувати про результати аудиту.
«Ми рекомендуємо керівництву МВС і Національної поліції забезпечити ретельний аналіз фахівцями високого рівня цих відомств розслідувань у 10 резонансних ситуаціях нападів на журналістів. Ми рекомендуємо провести своєрідний аудит якості роботи слідчих у цих справах», – сказав він.
Артем Шевченко розповів, що протягом 2020 року органами досудового розслідування Нацполіції зареєстровано 148 кримінальних проваджень, пов’язаних з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, з яких: 111 – за ст. 171 Кримінального кодексу України, 37 – за ст. 345-1 КК України. До суду, за результатами проведеного розслідування, направлено обвинувальні акти у 10 кримінальних провадженнях у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській та Херсонській області та ще три – у Києві. А станом на 11 вересня підпорядкованими підрозділами Національної поліції здійснюється досудове розслідування в 77 провадженнях, при цьому у трьох з них було встановлено особу, що вчинила злочин.
Крім того, повідомляється, що Члени Ради вважають доцільною створення інформаційної платформи. Вона має містити у собі усю інформація щодо етапів розслідування фактів перешкоджання журналістській діяльності, злочинів проти журналістів тощо.
Обговорили також питання створення спеціального фонду, який би надавав гранти на проведення журналістських розслідувань злочинів проти представників медіа та допомогу сім’ям журналістів, що загинули чи постраждали внаслідок вчинення злочинів проти них. Крім того, вирішили посилити комунікації правоохоронних органів з представниками ЗМІ, особливо в регіонах.
Члени Ради також окреслили плани роботи органу до кінця 2020 року. Так, до кінця року планується продовжити розгляд інформації про розслідування злочинів проти журналістів та докласти зусиль для налагодження координації між слідчими органами, прокуратурою та судами з метою привернення уваги до важливості розкриття таких злочинів та притягнення винних до відповідальності.
Планується також розглянути інформацію про оновлення медійного законодавства, про підготовку рекомендацій щодо протидії дезінформації та щодо врегулювання процедури обмеження доступу до інтернет-ресурсів, яка відповідатиме європейським стандартам свободи слова, свободи Інтернету та цифрових прав. Обговорювались і питання протидії поширенню фейків і неправдивої інформації у ЗМІ.
Генеральна директорка директорату з питань інформаційної політики Офісу Президента Ірина Побєдоносцева розповіла про перезапуск і комунікаційну стратегію бренду Ukraine NOW, яка має стати ідеологічною платформою, що буде містити інформацію про сучасну Україну для різних аудиторій, зокрема для представників дипломатичних кіл, бізнесу, туризму й туристів тощо.
«Ми з колегами вже давно обговорювали необхідність реанімувати бренд Ukraine NOW. Немає ніякого ребрендингу. Єдине, що ми хочемо, – перезапустити його й наповнити певними смислами. Хотілося б розробити стратегічне бачення, що таке Україна сьогодні і яким чином ми маємо позиціонувати Україну у світі», – сказала вона.
