На Луганщині, лише за 18 км від російського кордону, щороку збирається громадськість, щоб вшанувати пам’ять українців, які боролися за Незалежність нашої держави. Так було до триваючої зараз російсько-української війни. Так є. І так буде.

У селі Можняківка Новопсковського району знаходиться поховання воїнів Запорізької дивізії незалежної України.

Влітку-восени 1918 року дивізія дислокувалася на демаркаційній лінії з Росією, чекаючи результатів переговорів між Києвом і Москвою про встановлення кордонів. Саме тоді і саме тут перебував один із полків цієї дивізії — 1-й Запорізький імені кошового Кості Гордієнка полк кінних гайдамаків.

Після себе вони залишили спогади старожилів про муштру, декілька легенд, словом, нічого «дискредитуючого». А ще змінені прізвища. Як, наприклад, ось цей чоловік – Василь Іванович Каплунов, батько якого носив прізвище Каплун, але «штабісти зробили його Каплуновим».

А ще гайдамаки залишили поховання за селом — Гайдамацьку могилу. Лише у 18 кілометрах від російського кордону. Таке собі перехрестя – на Воронеж та на Бєлгород.

Саме на цьому місті, на Луганщині, біля російського кордону щороку збирається громадськість, щоб пом’янути борців за Незалежність України. На Покрову та у День незалежності.

Саме тут у День Героїв, 23 травня 2020 року, знов піднімали прапор України.

Тут пам’ятають і вшановують українців, які здавна боролися за Незалежність України.