росія змінює модель війни так, щоб нівелювати головну перевагу України — швидкість технологічної адаптації. Про це пише колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт у колонці для The Washington Post.
Шмідт зазначає, що протягом більшої частини війни Україна вигравала за рахунок інновацій: швидко створювала нові безпілотники, системи перехоплення та засоби протидії російським технологіям. Однак ця перевага, за його словами, стрімко скорочується.
Коли Україна розробила перехоплювачі проти «Шахедів», росія відповіла швидшими реактивними версіями дронів, які значно важче знищувати. Паралельно москва працює над супутниковим угрупованням, здатним частково конкурувати зі Starlink.
На думку Шмідта, кремль переходить від моделі, де промислова маса протиставлялася українській винахідливості, до поєднання обох факторів — масштабу виробництва та власної технологічної адаптації.
Він наголошує, що сучасна війна змінюється надзвичайно швидко: ефективний сьогодні дрон уже через кілька місяців може стати майже марним через нові засоби РЕБ, зміну частот, появу швидших перехоплювачів або нової тактики.
Головна проблема України, за словами Шмідта, полягає вже не стільки у відсутності ідей, скільки у масштабі. Він наводить приклад українського командира, підрозділ якого припинив пошук нових цілей, бо вже не мав достатньої кількості дронів для ураження тих, що були виявлені.
«Створити кілька сотень чудових безпілотників — цікаво. Створити кілька сотень тисяч хороших — ось що змінює хід війни», — пише Шмідт.
На його думку, росія дедалі більше переходить до режиму тотальної війни, мобілізуючи промисловість і людські ресурси. Україна самостійно не може конкурувати з таким масштабом, тому наступний етап війни вимагатиме вже не просто західних поставок зброї, а фактичної інтеграції українського ВПК із західним оборонним виробництвом.
Шмідт закликає партнерів України інвестувати у виробництво перехоплювачів, боєприпасів, далекобійних засобів ураження та самих дронів у таких обсягах, щоб українським військовим більше не доводилося обмежувати кількість цілей через дефіцит систем.
Окремо він попереджає про критичну важливість майбутньої зими. росія, за його словами, вже використовує дефіцит української протиракетної оборони для ударів по електростанціях і підстанціях із розрахунком виснажити населення холодом, темрявою та руйнуванням енергетичної інфраструктури.
Головна теза Шмідта полягає в тому, що стійкість України сама по собі не є стратегією. За чотири роки Київ виграв для Заходу час ціною життів військових та інженерної винахідливості, але далі однієї лише адаптивності вже недостатньо.
Оригінал:
