Депутати спекулюють на темі коронавірусу, реєструючи законопроєкти щодо боротьби з COVID-19, у половині з яких не визначені джерела фінансування на реалізацію депутатських ініціатив. Готуються до виборів?

Про це повідомляє Комітет виборців України.  

У повідомленні йдеться, що нардепи подали 55 законопроєктів з моменту введення карантину, які направлені на боротьбу з коронавірусною хворобою COVID-19. При цьому половина з них не є реалістичними і не містять джерел для фінансування.

«З моменту введення карантину народні депутати зареєстрували півсотні (55) законопроєктів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою COVID-19. Із них 21 законопроєкт передбачав економічну підтримку певних груп населення (підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо). КВУ проаналізував вказані ініціативи на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію», – йдеться в повідомленні.

КВУ також вказує, що з тих 21 законопроєктів 10 подані народними депутатами взагалі без жодного фінансово-економічного обґрунтування. При цьому у Пояснювальних записах вказується, що «законопроєкт не потребує видатків із Державного бюджету України», а на практиці вимагає коштів на реалізацію. Крім того, деякі депутати формально заповнили відповідну графу і все одно не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків.

Як приклад законодавчих спекуляцій на темі коронавірусу в комітеті навели законопроєкт №3306-1 (Н. Королевська, Ю. Солод). Вони пропонують у зв’язку з карантином запровадити одноразову грошову допомогу для непрацездатних осіб і вказують, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Також вказується законопроєкт №3306 (С. Мінько, Г. Вацак, І. Колихаєв), у якому пропонується здійснити одноразову доплату певним категоріям пенсіонерів у зв’язку з карантином. Тут автори зазначили, що фінансові розрахунки має здійснити Кабмін.

Законопроєктом №3329 (К. Нестеренко, Д. Чорний, В. Бородін, А. Поляков) пропонується звільнення від оподаткування доходів медичних працівників і також вказано, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Законопроєкт №3293 (Д. Чорний) пропонує звільнити до 1 липня 2020 року від сплати податків і зборів платників податків, діяльність яких була призупинена на період карантину. Вказується, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Водночас, деякі нардепи є ініціаторами відразу кількох проєктів. Наприклад, народний депутат Дмитро Чорний від партії «Слуга народу» є співавтором 7 проєктів законів, при цьому деякі з них депутат зареєстрував одноосібно, без інших колег.

«Тема коронавірусу прямо позначилася на законодавчій роботі парламенту. Фактично кожна фракція запропонувала своє бачення боротьби з пандемією. Однак також було зареєстровано значну кількість авторських законопроєктів, які переважно базувалися не на фінансових розрахунках, а на бажаннях народних депутатів. В результаті законопроєкти виглядали не як готові до реалізації документи, а як посібники із побажань політиків. При цьому значну кількість авторських проєктів зареєстрували депутати «Слуги народу», що виглядає дивно, враховуючи, що монобільшість мала б працювати в унісон з урядом, який є основним центром вироблення рішень і володіє необхідною інформацією та розрахунками. З огляду на це хотілося б розуміти, чи були авторські законопроєкти депутатів монобільшості погоджені з Кабінетом міністрів, зокрема, з Міністерством фінансів; чи належним чином було прораховано наслідки від їх прийняття для економіки; чи ці законопроєкти були позицією фракції, чи є суто авторським напрацюванням і власним баченням депутатів», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.

За його словами, така ситуація, коли депутати подають законопроєкт, який, до прикладу, пропонує будь-які види доплат, депутат має вказати, звідки взяти кошти на їхню реалізацію і про які суми йдеться. Те саме стосується проєктів закону, якими пропонується звільнити від сплати податків певну групу населення – потрібно вказати про яку кількість громадян йдеться, скільки в результаті недоотримає держбюджет і звідки взяти кошти, щоб компенсувати різницю.

У КВУ нагадали, що відповідно до ч.3 ст.91 закону «Про Регламент Верховної Ради», якщо законопроєкт може призвести до зміни показників бюджету, то народний депутат зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки. У разі, коли зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету або збільшення витрат бюджету, до законопроєкту мають подаватися пропозиції змін щодо скорочення витрат бюджету або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету.