Ірландія завершила перевірку найбільшого в Європі глиноземного заводу Aughinish Alumina, пов’язаного з російським RUSAL Олега Дерипаски, і заявила, що не має достатніх доказів використання виробленої там сировини російським військово-промисловим комплексом. Водночас отриманий журналістами 51-сторінковий закритий звіт показує, що ірландські чиновники фактично підтвердили більшість ключових фактів попереднього розслідування — але не мали ані повноважень, ані доступу до частини критично важливих даних.
Перевірку заводу в Лімерику Департамент підприємництва, туризму та зайнятості Ірландії завершив у липні. Її розпочали після міжнародного журналістського розслідування, яке простежило шлях глинозему з Aughinish Alumina через російські заводи RUSAL до компаній, що постачають алюміній підприємствам російського ВПК.
У звіті підтверджується, що експорт ірландського глинозему до росії різко зріс. Якщо у 2020 році туди відправили 394,4 тисячі тонн, то у 2024-му — вже 826,8 тисячі тонн. У 2025 році росія отримала 43% усієї продукції Aughinish Alumina — майже 776 тисяч тонн на 316 млн євро.
Ірландські чиновники також встановили, що сировина надходить на заводи RUSAL у Красноярську, Саяногорську та Братську. Водночас сам Aughinish Alumina настільки глибоко інтегрований у структуру RUSAL, що фактично не може працювати як незалежне підприємство.
Ключова проблема перевірки полягала в тому, що ірландський департамент не мав повноважень вимагати документи або затримувати вантажі. Уся інформація від Aughinish Alumina та RUSAL надавалася добровільно. Крім того, чиновники не отримали доступу до витоку фінансової документації московської «Алюминиевой сбытовой компании», на якому ґрунтувалася значна частина журналістського розслідування. Після закриття російської митної статистики у 2022 році простежити подальший шлях сировини всередині росії стало майже неможливо.
Фактично одним із головних аргументів на користь RUSAL став лист самого гендиректора компанії Євгєнія Нікітіна. Він запевнив ірландську сторону, що глинозем із Лімерика використовується лише для виробництва алюмінію на експорт із росії. При цьому в самому звіті зазначено, що документи про кінцеве використання продукції неможливо задовільно перевірити.
Ще одна проблема — частина поставок узагалі не покривається схемами, на яких ґрунтується ця гарантія. Тобто Ірландія фактично погодилася з поясненнями самого RUSAL, не маючи можливості незалежно перевірити весь ланцюг руху сировини.
Розслідувачі раніше встановили, що з 2022 року пов’язаний із RUSAL металотрейдер закупив алюмінію більш ніж на 640 млн доларів. Серед його клієнтів журналісти нарахували 143 російські оборонні підприємства, з яких 53 виробляють зброю, що використовується проти України.
На цьому тлі позиція Ірландії дедалі сильніше контрастує з діями інших європейських країн. У Швеції податкова служба заморозила 5,1 млн євро на рахунках заводу KUBAL після висновку, що Дерипаска фактично зберігає вплив на структури EN+ Group. Ще раніше активи іншого пов’язаного підприємства заморозила Італія.
Україна пішла ще далі: активи RUSAL у країні були націоналізовані, а наприкінці серпня Київ запровадив санкції ще проти п’яти компаній групи, зокрема російських заводів, які отримували ірландський глинозем.
При цьому поставки з Ірландії до Санкт-Петербурга продовжуються. Тобто формально ірландська перевірка не знайшла достатньої доказової бази для порушення санкцій, але водночас сама ж зафіксувала стрімке зростання експорту до росії, глибоку інтеграцію заводу в систему RUSAL і неможливість перевірити ключові гарантії самої компанії.
У підсумку вийшла парадоксальна ситуація: майже все, що викликало підозри, у звіті підтверджено, але саме через обмежені повноваження і відсутність доступу до фінансових даних ірландська влада заявила, що доказів недостатньо.
