Послання Блаженнішого Святослава «Стародавній Галич – віковічний свідок української надії» з нагоди 1125-річчя заснування Галича оприлюднено 30 січня 2023 року.

Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

Глава УГКЦ адресує його єпископам, духовенству, монашеству і всім вірним в Україні. Метою послання є вказати на міцні підвалини української державності і на те, де у час збройної агресії Росії проти України віднайти надію.

Цю надію, зазначає в документі Предстоятель УГКЦ, наш народ протягом багатьох століть ‒ навіть у найтемніші часи ‒ черпав з віри своїх предків, що розлилася українською землею із благодатної купелі Володимирового Хрещення. І свідком цієї надії залишався давній Галич.

У посланні Блаженніший Святослав, коротко пригадуючи його історію, називає місто Галич твердинею незламності українського духу, вірним хранителем духовної спадщини Київської Церкви, місцем стійкості та єднання, а його історію ‒ історією надії й воскресіння.

На початку послання Глава УГКЦ зазначає, що, з огляду на своє розташування поблизу Карпат, Галич був, з одного боку, місцем, де нашим предкам доводилося захищати свої землі та власну самобутність від зовнішніх загроз, а з іншого ‒ місцем зустрічі культур і народів, що сприяло їхньому взаємопізнанню та взаємозбагаченню, але й вимагало постійної турботи про збереження власної ідентичності.

«Вирішальним для консолідації західних земель Русі-України та зміцнення їхнього зв’язку з «матір’ю міст руських» ‒ Києвом ‒ стало проголошення тут Євангелія Христового. Київська Церква на терені історичної Галицької землі плекала народний дух, кріпила в людських серцях любов до рідного краю, поступово закладала міцний фундамент української державності», – наголошує Блаженніший Святослав.

Особливого значення давній Галич набув за правління Володимирка Володаревича з роду Ростиславовичів, який 1141 року зробив його осідком своєї землі-князівства, пізніше ‒ резиденцією посталого тут єпископства. Наприкінці ХІІ століття місто вже було центром об’єднаної держави волинського роду Романовичів, які також посідали престоли у Володимирі та Києві, а згодом стали очільниками всього Руського королівства зі столицею в Холмі.

«Пам’ять про спадщину цієї державності впродовж століть зберігалася в титулах своїх та іноземних правителів, але передовсім у народній культурі й самосвідомості», – зазначає Глава УГКЦ.

Разом з тим, галицькі землі не раз ставали об’єктом набігів кочовиків та зазіхань інших сусідів. Зазнавши чималих руйнувань, до кінця XIV століття втратило свою колишню велич і могутність.

«Але, попри тривале чужинецьке панування, Галич набув міське самоврядування та завжди залишався українським містом, символом і свідком сподівань нашого народу на неминучу перемогу, серцем його відважної боротьби за свободу», – зазначає Блаженніший Святослав.