Інститут німецької економіки (IW) в Кельні провів опитування серед 555 фірм у Німеччині щодо того, як найкраще допомагати бізнесу в умовах кризи та карантину: субсидіями, кредитами, податковими пільгами, стимулюванням попиту на його продукцію або послуги, з’явився лише один висновок. І він виявився дієвим.

Kurzarbeit – німецька модель державної допомоги бізнесу

Цей німецький термін зазвичай переводиться як «неповний робочий час» або «скорочений робочий час». Однак німецька модель Kurzarbeit – це взагалі не те, що зазвичай ми розуміємо під цими словами.

Для початку варто зазначити, що до участі в програмі Kurzarbeit заявлен0 10,14 мільйонів людей, і що близько третини всіх зареєстрованих у Німеччині підприємств (751 тисяча фірм), що платять внески до фондів соціального страхування, мають право скористатися цією програмою і на початок квітня вже подали заявки. Тож затребуваність цього інструменту державної допомоги бізнесу більш ніж очевидна, а свою ефективність він вже довів під час попередньої важкої рецесії у ФРН під час всесвітньої фінансово-економічної кризи 2008-2009 років.

Головне завдання – уникнути масових звільнень

Суть німецької моделі Kurzarbeit в тому, що держава бере на себе виплату зарплат працівникам підприємства на той період, коли воно через кризову ситуацію тимчасово не в змозі сама це робити.

Таким чином держава допомагає бізнесу вирішити 3 ключових завдання:

підприємствам допомагають зберегти кваліфіковані кадри в момент часткового або навіть повного простою й уникнути масових звільнень;працівникам підприємств допомагають зберегти на прийнятному рівні регулярні доходи;якщо звільнені люди звернуться за допомогою з безробіття, то це може обійтися державі ще дорожче. Як виглядає це на практиці?

Надання компенсацій виглядає наступним чином: поки є робота, співробітника оплачує підприємство. Якщо замовлення скінчилися (на промисловому виробництві) або бізнес зупинився, наприклад, через карантин (в сфері послуг), то держава бере на себе виплату 60% колишнього чистого заробітку, а при наявності дитини – 67%.

В кінці квітня уряд ФРН вирішив, що надалі, в залежності від тривалості виплат, компенсувати можна буде відповідно 80 і 87 відсотків. Гроші на це у BA поки є: в останні роки страхові внески на випадок безробіття забезпечили агентство з праці завдяки рекордно високої зайнятості резерви в розмірі 26 мільярдів євро.

І тут варто зазначити, що у разі, якщо, наприклад, в Україні, немає таких грошей, то можна й не брати саме такі значення, але навіть 40-50% це все одно вийде дешевше, ніж виплачувати всім допомогу з безробіття в Центрах зайнятості. Тим більш, що туди тепер можуть звернутися особи, які раніше працювали неофіційно.

Компенсація заробітків від держави й доплатити від роботодавців

Бундестаг ще в березні оперативно розширив можливості підприємств подавати заявки на участь у програмі Kurzarbeit, і цей інструмент став одним з найважливіших елементів затвердженої парламентом 25 березня найбільшої в історії ФРН антикризової програми. В ході проведеного інститутом IW опитування з’ясувалося, що до програми підключилися 55% опитаних підприємств.

При цьому так вчинили 81% фірм, які сильно постраждали від пандемії. Але це зробили і 29% компаній, які поки ще не відчули наслідків COVID-19 або зіткнулися з ними лише в незначній мірі. Тим самим багато роботодавців завбачливо забезпечили собі можливість у разі погіршення ситуації негайно скористатися допомогою держави.

«Опитування переконливо показало, що підприємства піклуються про своїх співробітників, якщо мають на те фінансові можливості», – повідомив співавтор дослідження Томас Шляйермахер (Thomas Schleiermacher).

Він вказав на те, що 32% фірм, в яких держава тимчасово взяло на себе оплату персоналу, добровільно доплачують працівникам. Ще 6% надходять так в рамках прописаних в тарифних угодах домовленостей.

Ще один висновок з проведеного опитування: 7 з 10 фірм, що беруть участь у програмі, позитивно оцінюють діяльність Федерального агентства з праці і ту інформацію, яку воно надає за програмою Kurzarbeit.

За матеріалами DW