Росія найближчими місяцями може посилити гібридні атаки проти країн НАТО, а ризик обмеженого військового удару по одній або кількох державам східного флангу Альянсу є низьким, але зростає. Водночас повномасштабне вторгнення Росії до країни НАТО данська військова розвідка наразі вважає вкрай малоймовірним.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на нову оцінку Служби військової розвідки Данії.
У документі зазначається, що Росія дедалі активніше використовує гібридні інструменти проти НАТО, включно з диверсіями, кібератаками, порушеннями повітряного простору та іншими операціями нижче порогу відкритої війни.
Данська розвідка очікує, що найближчими місяцями Москва може збільшити кількість таких атак і прагнутиме завдавати більшої шкоди, ніж раніше. Це підвищує і ризик людських жертв.
Окремо в оцінці йдеться про «низький, але зростаючий ризик» того, що Росія може вдатися до обмеженого військового удару по країні НАТО, яка межує з РФ.
За одним із можливих сценаріїв, Москва може завдати окремих ударів далекобійною зброєю по інфраструктурі, критично важливій для підтримки України, а потім спробувати представити інцидент як випадковість або наслідок роботи українських засобів радіоелектронної боротьби.
Інший сценарій передбачає операцію під чужим прапором із використанням українських безпілотників або введення невеликої кількості військових без національних розпізнавальних знаків на територію однієї з прикордонних держав НАТО.
У данській розвідці вважають, що метою такого кроку могло б бути відволікання європейських ресурсів від допомоги Україні та перевірка здатності НАТО домовитися про спільну відповідь.
Розвідка також попереджає, що ризик ескалації зростатиме, якщо Москва дійде висновку, що США не зможуть або не захочуть підтримати європейських союзників у разі кризи.
Водночас у доповіді зазначається, що протягом найближчих шести місяців Росія навряд чи досягне значного прориву у війні проти України. Так само в Копенгагені вважають украй малоймовірним, що Володимир Путін погодиться відмовитися від основних цілей війни.
За оцінкою данської розвідки, Росія розглядає найближчі роки як своєрідне «вікно можливостей», оскільки очікує, що приблизно до 2030 року Європа суттєво посилить власний незалежний військовий потенціал.
Розвідка підтвердила й попередню оцінку: за певних умов Росія може бути здатна розпочати локальну війну проти однієї із сусідніх держав протягом приблизно шести місяців, у перспективі двох років становити реальну загрозу для кількох країн Балтійського регіону, а приблизно за п’ять років — відновити спроможності для масштабної війни в Європі.
При цьому ці часові горизонти є оцінкою потенційних можливостей Росії, а не прогнозом того, що такі війни обов’язково почнуться.
