Вчора, 5 серпня, президент Володимир Зеленський призначив заступником керівника Офісу Президента Олега Татарова. Він «формуватиме державну політику у сфері правоохоронної діяльності, забезпечуватиме гарантії національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини».

У цьому контексті варто нагадати заяви експравоохоронця під час Революції Гідності. «Слідство.Інфо» зібрало найгучніші факти.  

1. Виправдовував штурм Майдану 11 грудня

У ніч на 11 грудня 2013 року відбулась невдала спроба розгону Євромайдану в Києві за участю понад 5 тисяч силовиків. Тієї ночі з боку протестувальників було поранено 42 людини. Оскільки вранці на підмогу до протестувальників почали прибувати все більше людей, силовики змушені були відступити.

З цього приводу в ефірі телепередачі «Шустер LIVE» Олег Татаров пояснив це потребою забезпечити проїзд громадського транспорту.

«Щоб не порушувати нормальний уклад життя, не заважати проїзду транспорту, міліція виконувала операцію по виконанню рішення суду саме вночі», – казав тоді Татаров.

Тоді він зауважував, що в середньому службу вночі несуть удвічі менше міліціянтів, ніж удень – 2-2,5 тисяч співробітників. Але саме це суперечить пізнішим заявам представників прокуратури, відповідно до яких у розгоні 11 грудня було задіяно 5,1 тисяч міліціонерів.

2. Припускав, що побиття Тетяни Чорновол могло бути її ж провокацією

25 грудня 2013 року стало відомо про побиття журналістки та активістки Майдану Тетяни Чорновол, яке трапилося о першій годині ночі. Українська служба німецького видання Deutsche Welle зазначила, що її з тілесними ушкодженнями виявили близько першої години ночі в кюветі біля автомобіля, який стояв на узбіччі траси Бориспіль-Київ – за 400 метрів від адміністративної межі столиці.

Сама журналістка розповіла, що помітила за собою стеження підозрілого джипа, який врешті притиснув її автомобіль до узбіччя. А згодом начебто кілька чоловіків, які її переслідували, витягнули Чорновол із машини й побили, кинувши після цього в кювет.

«Опрацьовується міліцією декілька версій. Зокрема це версія, можливо, пов’язана з провокацією. Тому що ми маємо інформацію, згідно з якою Тетяна Чорновол неодноразово залишалася ночувати в Будинку профспілок, постійно рухалася вона із супроводженням. А в цю ніч вона виїхала самостійно і, можливо, цим скористалася», – сказав тоді Татаров.

Пізніше правоохоронці затримали двох імовірних виконавців побиття й суд навіть визнав їх у цьому побитті винними. Утім, сама Чорновол у 2015 році заявляла, що засуджені насправді не винуваті.

3. Заявляв, що викрадення Дмитра Булатова могло бути інсценізованим

22 січня 2014 року зник лідер «Автомайдану» Дмитро Булатов, якого знайшли через вісім днів живим у селі Вишеньки під Києвом і доставили до столичної лікарні. Активіст мав численні гематоми на обличчі та інших частинах тіла, порізану щоку, частина його правого вуха була відрізана.

За словами Булатова, невідомі викрадачі, які говорили з російським акцентом, катували його. А потім начебто вивезли до лісу й викинули з машини і увесь час він перебував у темному місці із зав’язаними очима.

На другий день після виявлення активіста МВС прокоментувало цю справу – вустами Олега Татарова. Він заявив, що як одну з версій зникнення Булатова слідство і цю справу розглядає, як інсценування з метою провокації.

Згодом, під час брифінгу в лютому 2014-го, Татаров розповідав факти, які могли б дискредитувати Дмитра Булатова в очах громадськості.

Тоді він сказав, що Булатов перед викраденням начебто придбав ноутбук марки Apple вартістю 28 тисяч гривень і завантажив на нього аудіотреків на суму 39 доларів. При цьому, за словами Татарова, для цієї покупки активіст нібито скористався карткою, на рахунок якої здійснювали пожертви для потреб «Автомайдану». Пізніше Булатов назвав цю інформацію «нісенітницею і фейком».

Татаров також розповів, що стосовно Дмитра Булатова існує дві кримінальні справи, в одній з яких він потерпілий, а в іншій – підозрюваний.

4. У найкривавіші дні Майдану стверджував, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї»

18-20 лютого 2014 року стали найкривавішими в ході всієї Революції Гідності. Внаслідок протистоянь у центрі Києва загинули 80 активістів та 13 правоохоронців.

На відео «5 каналу», оприлюдненому 19 лютого 2014 року в YouTube, під час спільного брифінгу Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ Олег Татаров заявив, що «працівники міліції не використовували вогнепальної зброї». Також він запевняв, що дехто із загиблих мітингувальників мав поранення в потилицю, що начебто може свідчити про те, що стріляли в них люди, які були поруч – а не міліціонери.