субота, 10 червня, 2023

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Як зберегти психологічне здоров'я під час евакуації – поради фахівця

Андрій Кущенко


Психолог

Як зберегти психологічне здоров'я під час евакуації – поради фахівця

views325

30.03.2022

Подiлитися у соц.мережах

Психологиня з 20-річним досвідом Леся Ковальчук, яка разом з дітьми евакуювалася з Києва до Європи, надала людям поради, як зберегти психологічне здоров'я під час евакуації.

Як передає Укрінформ, про це інформує Офіс Омбудсмана у Телеграмі.

Вона поінформувала, що на додачу до всіх жахів і випробувань, через які проходить наразі кожен українець, у біженців є ще два додаткових – перебування годинами, а інколи та днями у замкненому приміщенні (поїзд, автобус, авто) в одному положенні, та необхідність постійно приймати доленосні рішення (поїхати чи залишитися, куди саме їхати, яким маршрутом тощо).

«Все це змушує тіло і психіку працювати у режимі надможливостей. А сильний тривалий стрес може призвести до заціпеніння. У цьому стані погляд стає «скляним», людина наче заморожується й відключається від реальності. Вивести людину з цього стану дуже важко», – уточнюється у повідомленні.

Психолог розповіла, що для того, щоб не доводити ситуацію до такого стану, варто робити низку речей.

Уточнюється, що місія мами – зберегти генофонд нації.

«Якщо там, де ви знаходитеся, стає небезпечно, ваша задача № 1 — вивезти дитину. Діти, які стають свідками насилля, бачать вибухи, кров, смерть, зазнають травми, яка впливатиме на все їхнє подальше життя. Війна закінчиться — і комусь треба буде будувати нову Україну. Вивезти дитину в безпечне місце — це прояв патріотизму», – зазначається у повідомленні.

В установі також радять мамам взяти улюблену іграшку дитини з собою, оскільки ця іграшка стане «супергероєм» і підтримуватиме дитину.

«Дитині – чіткі інструкції. Спокій мами — запорука спокою дитини. Розмовляйте спокійно, не надто голосно. Давайте чіткі прості інструкції: «Зараз ми сідаємо в автобус. У нас є вода та бутерброди. Ми будемо їхати багато годин. Я з тобою», – уточнюється у повідомленні.

Громадянам також радять лишатися у контакті з тілом, оскільки коли особа багато годин знаходиться у одному положенні, ризик впасти у заціпеніння зростає. «Тому повертайтеся у тіло. Якщо є можливість, пострибайте на місці, зробіть кілька присідань. Якщо можливості немає, розітріть вуха, обличчя, розімніть по черзі кожен палець, легенько пощипайте або простукайте усе тіло. Робіть так щогодини», – зазначається у повідомленні.

У відомстві також рекомендують людям ставити час від часу собі запитання, що вони наразі відчувають, чи їм холодно, чи млосно, чи вони хочуть пити, і прислухатися до тіла – це допомагає лишатися в контакті з реальністю.

«Дихайте. У стані стресу дихання стає поверхневим та переривчастим. Робіть дихальні вправи: на 6 рахунків вдих — 3-6 рахунків затримка — 6-10 рахунків видих. Глибоке дихання дає мозку команду: я в порядку», – поінформували в установі.

Громадянам також радять пити воду, у режимі крапельного поливу: часто і маленькими ковточками, оскільки від стресу може пересихати в роті.

«Якщо води мало — наберіть один ковток у рот і тримайте. Важливо підтримувати слизові оболонки зволоженими — на рівні нервової системи це ще один сигнал про те, що все добре», – зазначається у повідомленні.

Також людям рекомендують спати за будь-якої можливості, а якщо немає можливості — посидіти кілька хвилин із заплющеними очима, при цьому треба усвідомлено розслабити м'язи обличчя й тіла.

«Відпочивайте у проміжних пунктах. За першої нагоди прийміть душ, вимийте голову, переодягніться в чисте, поїжте гарячого, відпочиньте. І лише потім приймайте рішення, що робити далі», – радить психолог.

Зазначається, що громадянам також необхідно зберігати інформаційну чистоту. Необхідно тримати руку на пульсі і підтримувати зв'язок з рідними. При цьому не варто сидіти 24/7 у потоці новин, не варто дивитися нон-стоп фото та відео воєнних дій, оскільки це виснажує.

«Проявляйте людяність. Війна — тест на емпатію для кожного з нас. Озирніться довкола, можливо, комусь поряд ще гірше, ніж вам. Діліться — добро обов'язково повернеться до вас сторицею», – підсумувала психолог.

Підписуйтесь та слідкуйте за нами у Телеграмі