Як захистити себе та близьких під час надзвичайних ситуацій

Паніка і панічний страх виникають тоді, коли громадянин не розуміє:

• що відбувається навколо нього, але усвідомлює, що це небезпечно;

• до яких негативних наслідків особисто для нього може призвести те, що відбувається, в майбутньому;

• і що саме він повинен робити для того, щоб ці негативні наслідки не відбулись.

У ситуації, коли іноземні партнери четвертий місяць поспіль попереджають владу і громадян України про наміри росії здійснити черговий військовий наступ на нашу державу, аж до повної її анексії, коли владні структури не дають чітких повідомлень суспільству та не можуть визначитися до чого їм готуватися – до війни чи «мирних» перемовин з путіним, на тлі спеціальних інформаційних операцій, які проводить ворог, у т. ч. з використанням власної агентури впливу всередині держави, - градус напруги і панічних настроїв серед пересічного населення близький до критичної своєї межі.

Хоча насправді для нас – українців все має бути просто і зрозуміло.

У 2014 році росія з використанням військової сили вторглась в Україну, анексувавши Крим і частину Донбасу. Завдяки героїзму та самопожертві військових і добровольців наступ ворога вдалося зупинити. З цього часу війна точиться вже вісім років і її ціль та мета путін лишаються незмінними – втрата Україною державності та перетворення її на частину новітньої «російської імперії».

Це аксіома. Тому, не потрібно міркувати над точними датами ворожого нападу. Він неодмінно рано чи пізно відбудеться і його дата залежатиме не від пори року, а від слабкості нашої держави чи, навпаки, її здатності захистити себе.

Змушений констатувати, що наразі для ворога сприятливий момент для чергової атаки, що зумовлено низкою факторів, про які вже багато сказано.

Тому, ми повинні усвідомити, що захист нашої держави, а, відповідно, і самих себе, залежить виключно від нас. Ми повинні розуміти, що переважна більшість українців не зможе жити в окупації та ніколи не стане частиною потворного утворення, яке будує путін. Українці в ньому потрібні лише як складова території, робоча сила та засіб відновлення слов’янського балансу у все більше не слов’янській росії.

Розуміючи це, алгоритм наших дій простий. Єдине, що ми повинні враховувати, що війна 2022 відрізнятиметься від війни 2014 року застосуванням авіації та важкого озброєння. Тому, просто з автоматом ворога не зупинити. Запорука нашої перемоги в єдності ЗСУ і народу та їх взаємодії під час чергового етапу наступу агресора.

У цих умовах всі, хто може тримати зброю та готовий боронити власну землю, повинні стати резервістами ЗСУ та вже зараз розуміти, у складі якої бригади вони це будуть робити.

Хто в силу тих чи інших обставин не може це зробити (догляд за пристарілими батьками, інвалідами, проблеми зі здоров’ям, вік) – приєднуйтесь до лав територіальної оборони і, без перебільшення, захищайте свої міста і домівки від ворога.

Ті, хто не готовий воювати, - працюйте. Своєю працею Ви створюєте потрібні суспільству продукти і товари, а також податки з яких фінансується армія.

Алгоритм дій для мирного населення

Першими об’єктами ворожої атаки можуть стати столиця, великі стратегічно важливі міста та військові об’єкти.

Тому, їх мешканці мають бути завчасно готовими до цього.

Збереження життя кожного залежатиме від чіткого усвідомлення алгоритму власних дій і дій кожного члена родини. А для того, щоб алгоритм спрацював, потрібно визначити його заздалегідь та погодити його з усіма членами родини.

Найперше, передивіться документи родини. Визначіть з них ті, які є для Вас найважливішими та тримайте їх окремо у визначеному місці.

Оновіть власну аптечку, у першу чергу ті ліки, яких потребують члени Вашої родини. Додайте до цього переліку знеболюючі, шлункові, бинти, йод, пластир.

Створіть для кожного члена родини т. зв. «тривожну валізу», яка включатиме змінну білизну, засоби гігієни, ліхтарик (документи, портативний радіоприймач і аптечка мають знаходитися у когось зі дорослих членів родини у відповідності до попереднього визначення).

Створіть запас їжі на дві доби, яка не потребує термічної обробки (вода, консерви, галети, шоколад тощо).

Намагайтесь тримати наповненим бак Вашого автомобіля.

Домовтесь заздалегідь, що у разі ракетної/авіаційної атаки, якщо вони відбудуться вдень, усі лишаються за місцями роботи/навчання і вже потім зустрічаються у визначеному місті, а діти чекають доти, доки їх не заберуть батьки. Для цього завчасно вивчіть розташування бомбосховищ (місць, які призначені для бомбосховищ), визначіть найоптимальніші для Вас, що знаходяться поблизу Вашої домівки та роботи (для мешканців столиці з переліком таких об’єктів можна ознайомитися на сайті КМДА). Категорично відмовтесь від ідеї збирати членів власної родини під час бомбардувань, оскільки створюватимете перешкоди для захисників міста та наражатимете себе на смертельну небезпеку. Підвальні приміщення більшості шкіл є надійними захисними об’єктами. За Ваших дітей у школах та садочках відповідатимуть їх викладачі і вихователі, які розумітимуть алгоритм власних дій у випадку надзвичайної події.

Основне правило для всіх, хто потрапляє під обстріл, – перечекати його в укритті. Напад не буде безкінечним. Його час вимірятиметься хвилинами.

Після ворожої атаки не чіпайте невідомих предметів. Це можуть бути боєприпаси, вибуховий заряд яких не вибухнув своєчасно.

Для уникнення паніки слухайте офіційні повідомлення державної і місцевої влади. Вони допоможуть Вам зорієнтуватися в тому, що відбувається, та відпрацювати власний план подальших дій. Використовуйте для цього телебачення та радіо (з цією ж метою ми з Вами передбачили портативний радіоприймач у «тривожній валізі»). Не використовуйте для цього соціальні мережі. Вони можуть контролюватися ворогом та застосовуватися для дезінформації.

У разі руйнування агресором системи комунікації, для доведення для киян актуальної інформації ми передбачили використання системи оповіщення «Київського метрополітену».

Найголовніше під час відбиття атаки агресора – не панікувати, чітко розуміти алгоритм власних дій та своє місце в «бойовому порядку» держави.