неділя, 05 грудня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Великий українець: сьогодні день пам’яті Михайла Грушевського — видатного історика й державотворця

Мартирос Григорян


Суспільство

Великий українець: сьогодні день пам’яті Михайла Грушевського — видатного історика й державотворця

views243

24.11.2021

Подiлитися у соц.мережах

Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, 

народ — нацією, країна — державою. 

М. Грушевський

У цей день, 24 листопада 1934 року, в Кисловодську на 69-му році життя помер видатний український історик, літературознавець, публіцист, державний і громадський діяч, колишній голова Української Центральної Ради Михайло Сергійович Грушевський. Головна праця його життя — 10-томна монографія «Історія України-Руси» (видана у 1908 році). по праву вважається посвідченням нашого народу. І, безперечно, має наукову, історико-культурну цінність, а її автор — Великий Українець, і творець, і літописець історії.

Михайло Грушевський народився в місті Холм (нині Хелм, Польща) у сім’ї вчителя гімназії, організатора народної освіти, автора «Первой учебной книги церковно-славянского языка». Батьківський рід походив від козаків Груш, рід матері — від греко-католицьких священників Опуцкевичів. 


Наукова-викладацька діяльність Грушевського, автора понад 2000 наукових праць

Закінчив 1-у Тифліську гімназію, випускник імператорського університету Св. Володимира (історико-філологічний факультет). Наукову працю розпочав під керівництвом відомого історика Дмитра Антоновича. Варто зазначити, що за монографію «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV століття» (1890 рік) Михайло Сергійович нагороджений медаллю. І як професорський стипендіат був залишений в університеті для подальшої наукової та викладацької роботи.

Далі молодий історик М. Грушевський захистив магістерську дисертацію «Барское староство. Исторические очерки» і дістав ступінь магістра та посаду професора у відомому в Європі Львівському університеті. Відтоді й протягом 19 років його діяльність була пов’язана з цим Університетом, науковим і суспільно-політичним життям Галичини. Тут виявились його здібності як справжнього громадського діяча.


Талановитому організаторові вдалося згуртувати навколо себе цікавих молодих дослідників, кожен з яких став помітним явищем в українській науці й культурі кінця XIX-початку XX століть. Могутній тандем Михайла Грушевського та Івана Франка дав надзвичайно продуктивні результати: було видано цілий ряд публіцистичних і літературних часописів Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Ольги Кобилянської та інших майстрів української літератури.

Протягом 1897-1898 pp. Грушевський написав і видав перший том монографії «Історія України-Руси», у 1898 р. — другий том, а протягом 1900 р. — третій, що містив давній період історії України.


Політична діяльність Грушевського

Науково-організаційну, викладацьку та дослідницьку роботу М. Грушевський успішно поєднував із політичною діяльністю. Науковець був одним із засновників Української національно-демократичної партії у Галичині. У Петербурзі — один із засновників часопису «Український вісник» — органу Української парламентської громади І Державної Думи.

Авторитет і надпартійна позиція забезпечували Михайлу Сергійовичу незаперечне лідерство в національно-визвольному русі. І тому після Лютневої революції 1917 року створена із представників українських соціалістичних партій Центральна Рада заочно обрала його головою. А 29 квітня 1918 року Михайла Грушевського обрали Президентом Української Народної Республіки, започаткувавши інститут президентства в Україні.


Еміграційні роки життя 

Важливою віхою біографії Грушевського стало перебування в еміграції після поразки Української Народної Республіки. Він чималу частину життя провів за межами України. Ще у березні 1919 року колишній голова Української Центральної Ради емігрував до Праги, потім — до Відня, де як представник закордонної делегації Української партії соціалістів-революціонерів розгорнув широку громадську, публіцистичну й наукову діяльність. Зокрема заснував Український соціологічний інститут у Відні, готував багатотомну «Історію української літератури». 


Повернення на Батьківщину

У березні 1924 року політичний діяч, якого обрали академіком Всеукраїнської академії наук, повернувся в Україну вже всесвітньо визнаним лідером в історичній науці.

Політичні репресії 30-х років торкнулись й Михайла Грушевського. У ньому вбачали одну з центральних постатей українського націоналізму і тому, хоча ненадовго, але заарештували.

Після звільнення, попри вік та поганий стан здоров'я, вчений багато працював, намагаючись знайти віддушину у науковій праці.

Смерть Українця

24 листопада 1934 року перестало битися велике серце Великого Українця — Михайла Сергійовича Грушевського не стало. Помер він від сепсису (зараження крові) через три дні після операції в Кисловодській лікарні (Росія).

Видатний українець похований на Байковому Цвинтарі у Києві.


Великий син України Михайло Грушевський, своєю науковою діяльністю та тісно пов’язаною з нею ж своєю ідеєю усього життя — самоствердженню свого народу, переміг фізичну смерть і житиме віковічно в серцях українського народу.

 

/Текст підготовлено для «Патріот Донбасу» на основі відкритих джерел/

Коментарi (4)

Вадим (1 тиждень тому)

Сьогодні, н сподівання, побував біля будинку Грушевських по вулиці Ботанічна, так мають жити усі вчителі України. Все добре, тільки тлумачення України через "окраїну" не можу осягнути. Не могли так українці себе називати, не могли

Фёдор (1 тиждень тому)

Коментарiй було видалено по причині : "спам"

Фёдор (1 тиждень тому)

Коментарiй було видалено по причині : "спам"

OBZ (1 тиждень тому)

Коментарiй було видалено по причині : "спам"