середа, 25 травня, 2022

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
У боях із рашистами загинув відомий бард

Андрій Кущенко


Російська агресія

У боях із рашистами загинув відомий бард

views126

15.05.2022

Подiлитися у соц.мережах

У війні в Україні загинув український сценарист і бард Ілля Чернілевський - син відомого поета та кінорежисера Станіслава Чернілевського, який також загинув ще під час Революціі Гідності в ніч на 19 лютого 2014 року.

На його сторінці у Facebook шанувальники залишили багато повідомлень із скорботою. Також своїми спільними спогадами із бардом поділилися його друзі у соцмережі.

"Друже, ти був музикантом, поетом, сценаристом і просто хорошою людиною. Коли все почалося - ти обрав шлях воїна, змінивши гітару зі сценою на автомат і бронежилет. Спи спокійно, старий. Най весна і твоя особиста північ будуть вічними і сонячними у твоїх снах", - написав один з друзів Чернілевського.

Поетові було лише 30 років. До війни він брав участь у фестивалях, публікував поезію. Під час війни його поезія стала воєнною. До того ж Чернілевський служив у 110 бригаді частині А4007. Але 7 травня з ним зник зв'язок. Останній пост барда був опублікований 6 травня, тоді він виклав свій останній вірш.

"Я ніколи не зможу прийняти твоєї смерті, Ілля Чернілевський! Ніколи не пробачу клятих рашистів! Розриває від болю", - написала одна з подруг поета.

Батько Іллі, Станіслав Чернілевський, був заслуженим діяч мистецтв України і викладачем драматургії у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого.

"Глибокі співчуття родині, батькам Станіславу і Ользі Чернілевським. Побачила у Сергія Тримбача ось цей останній вірш Іллі, який він написав і поставив на ФБ у переддень своєї смерті. Перепощу його і я. Щоб стало ще більш видимим, яких світлих, тонких, талановитих людей викошує російська війна.

Ілля Чернілевський, 6 травня о 19:25

Від безглуздих конфліктів гірко

Я збираюся у наряд

Ці сварки намалюють дірку

У душі, як в землі снаряд

Проблиск світла, дзвінок, та темінь

Огортає, щоб промінь вмирав

Ким я стану колись для тебе?

Просто виживший ветеран.

Як в Донбаських степах уперто

Не росте навесні трава

Так і фейку стосунків вмерти

Не зрости в льодяних словах

Не згадати тебе ночами.

А тобі - не вловити суть

Що з веселого тут - лиш чайки

Що зачовгане небо рвуть

Не жаліюся. І не кличу.

Хай що мало піти - піде

Наче просто шкідлива звичка

Наших спогадів тло бліде

Щоб ім'я, що пекло окропом

Із землі мого серця шмат

Не урвало. І кров над окопом

Щоб забулася, як кошмар

Щоб були ми живі, здорові

Перемога була і мир

Я дивлюся на плями крові

Я роздумую, хто є ми в параної.

У перегоні. В лапах схованок і тривог...

Поправляю похмуро бронік.

Хай тебе береже твій бог", - процитувала вірш загиблого українського героя телеведуча Мирослава Барчук.