
Як проходили вибори в Україні? Що після них стало з хохлами? Чи є шанс позбутися санкцій з приходом нового президента в Україні? Найбільш за все такі питання турбують мешканців сусідньої держави та невизнаних республік. Кому-кому, а їм це дуже потрібно, бо переймаються вони через свої шкури.
Останні 5 років всі російські ЗМІ скеровують увагу до нашого питання, як наче у них в країні немає ніяких проблем, окрім Україні.
«Турботливі» сусіди
Вся російська та псевдореспубліканська маса населення не могла відірвати очей від телевізора під час виборчої кампанії України. Адже звісно, чим ближче у нашій країні вибори, тим страшніше їм жити. Ну, хоч фармацевтика Росії за цей час отримала колосальну виручку, бо фактично вся валер’янка була розкуплена бабцями і замість чипсів вживалася перед екраном.
«На цьому та на наступному тижні ми будемо говорити про те, що відбувається в Україні» – найулюбленіша фраза всіх федеральних каналів. Ця передвиборча кампанія, за словами Кисельова, була: «Самая грязная выборная кампания за всю историю существования Украины».

Вся Росія під час наших виборів топила за свого найулюбленішого кандидата. І їх можна зрозуміти, бо право вибору, право голосу для багатьох з них – невідоме почуття, щось нове та незрозуміле. В їхній країні вибори зводяться до масового переносу влади Путіна з одного строку в інший, починаючи з 2000 року.
Стовідсотковим лідером президентських перегонів серед найталановитіших вболівальників за українських кандидатів у президенти була Ольга Скабєєва. Дама, яка в одному з ефірів телевізійних новин відкрито сказала, як їй подобається війна з Україною, легким рухом язика виставляла свій зливний бачок, коментуючи кандидатів на пост президента України. Погодьтесь, це щось новеньке. Чесно кажучи, таких коней я взагалі не пам’ятаю. Як би не напружувалося федеральне телебачення говорити по 24 години на добу про українське питання стосовно виборів, все одно ні на що не вплинуть, але мозок своєму населенню значно витрусять.

Для загального розвитку: Україна вийшла з-під впливу Росії. У нас свій шлях розвитку і він стовідсотково відрізняється від мрій московитів відродити імперію. За словами В.В. Жириновського: «Форма правління Росії повинна бути лише імперською, Російська імперія, і всім все зрозуміло». Оце так амбіції! Хоча і півник ще довго брикається після того, як йому відтяли голову.
Невдалі сподівання та реальність
Віджавши Крим і розв’язавши війну на Сході України, Росія була впевнена у швидкій перемозі. Але… Щось пішло не так.
Україна отримала підтримку міжнародної спільноти і має змогу нанести відповідний удар. Наприклад, санкції, котрі в шматки розривають економіку Росії, три трильйона рублів Росія втрачає стабільно щорік! Безвіз, який за прогнозами російських федеральних Ванг Україні й не світить. І, нарешті, Томос, котрий позбавив не лише патріарха Гундяєва значної частини пастви та влади, а й грошей і впливу на світову релігію, став міцним ляпасом по морді Кремлю.
А пам’ятаєте, як з приводу цього питання розривалося російське телебачення з криками від тієї ж самої Ольги Скабєєвої: «Вдавіться своїм Томосом…»? Отож.
На сьогоднішній день для Кремля немає нічого більш ненависного, як незалежна демократична Україна з підтримкою світового альянсу. Саме через це їм би хотілося як можна сильніше розхитати ситуацію у Києві та по всій країні. Що вони, власне кажучи, і роблять через свої ЗМІ та роботу «Ольгіно».
Аби не мовчки
Ненормальна поведінка та неадекватні дії федератів спонукали владу України заборонити росіянам спостерігати за тим, як проходитимуть вибори. Хіба так можливо, що Україна не пускає найчесніших спостерігачів всесвіту з Росії? Це ж фашизм чистої води.
От мені цікаво, чи можете ви уявити собі фашиста, приблизно у 1944 році, котрий прийнявся обурюватися, чому це його до Москви спостерігачем з якогось там приводу не пускають? Впевнений, що їхні «діди» розстріляли б його ще на підступах до кордону. Або ситуація, коли один знайомий у іншого житло забрав, рідних вбив і потім обурюється, чого це він мене на весілля свідком не кличе?
За голосними заявами російських ЗМІ, стосовно питання про не допуск російських спостерігачів до виборів в Україні, чиновники заявляють: «Ми не визнаємо дійсними ті вибори…» Власне кажучи, вас хтось питає ?
Ось на таких примітивних прикладах побудована вся абсурдність кремльовських обурень. У Кремля дійсно проблеми. Їхні страшилки – прорахована робота на внутрішню російську публіку, адже за п’ять років війни Україна знає справжню ціну російській пропаганді.
Фейк від псевдозакордонного спостерігача
А що ви скажете про заборону на в’їзд німецьких спостерігачів? Як повідомляв один з російських сайтів: «Київ позбувається неблагонадійних? Слідом за руськими Україна забороняє в’їзд німецьким спостерігачам на вибори…».
За словами німецького спостерігача Андреаса Маурера, повідомляють РИА Новости: «З боку України немає ніякої підтримки, щоб спостерігачі з Німеччини приймали участь у виборах…» Кажете, німецький спостерігач? А чи не той це чоловічок, що всі п’ять років з ДИРИ («ДНР») не вилазить? У себе на батьківщині ця людина знаходиться під слідством, і як ви думаєте, чому? Так, через фальсифікацію виборчого процесу.

Як повідомляють ЗМІ: «Суд в Німеччині виніс вирок п’яти звинуваченим у справі фальсифікації на місцевих виборах…Серед засуджених – голова фракції Лівої партії міської ради невеличкого містечка Квакенбрюк Андреас Маурер».
Ох же ж ця хунта, таких кришталево чистих спостерігачів не пускає – це ж 100% фальсифікацію готують.
Очевидність
Цікаво почути відповідь від росЗМІ на питання: де ж ви такі принципові були, коли фальсифікації у вас під носом крутилися? А вчителька, котра вкидає пачки бюлетенів, просто стала зіркою світового Ютюбу. Скоріш за все, мовчали та сопіли у серветку… Добре Вовка видресирував своїх псів – це ж вони все для свого лідера старалися, щоб одноголосно йому свою любов довести.
А що тут дрібними справами займатися? Держдума тоді законопроект від фракції ЛДПР підготувала про невизнання результатів виборів в України і, до речі, це все відбувалося до виборів. Це щось накштал «не читав, але подобається…».
Росія настільки «не втручалася у вибори в Україні», що аж на блакитному екрані повискувала про необхідність зміни влади. Можливо, слід нагадати, що ми самостійна держава, окрема країна, і зі своїми проблемами розберемося самі, особливо що стосується виборів. У вас взагалі «двое из ларца…» купу часу лише кріслами міняються, причому перед обміном особливо не задумуються про зміну лозунгів чи передвиборчих обіцянок…
До всього вищесказаного хочеться додати: ми можемо скільки завгодно сперечатися та сваритися між собою, відстоювати того чи іншого кандидата на пост глави держави, але найголовнішим є те, що у нас, українців, на відміну від росіян, є ПРАВО ВИБОРУ! Комусь може подобатися, а комусь – ні, обрана кандидатура, але у нас була і є можливість обирати.
Президент в Україні не ціль, а найманий менеджер, котрим можна бути задоволеним, або не задоволеним. Скоріш через це й підгорає у московитів та їхніх прибічників.
Українці самі вирішують свою долю та своє майбутнє! Так є і так буде!
Слава Україні! Героям слава!
Підписуйтесь та слідкуйте за нами у Телеграмі