Російська мова стрімко втрачає свої позиції у світі

Панівна позиція російської мови не тільки шкодить національним інтересам у країнах пострадянського простору, але й може стати вагомим чинником російської агресії. Сьогодні це вже розуміє не тільки Україна, частина територій якої окупована російсько-терористичними військами. Тенденція до зменшення частки вживання російської мови у повсякденному житті спостерігається також у країнах Балтії та у Казахстані. Про це свідчить дослідження, проведене групою Euromonitor Int.

Дослідження ґрунтується на даних ООН і національних статистичних центрів. Його результати демонструють, що використання російської мови населенням в Україні значно зменшилося: з 33,9% у 1994 році до 24,4% у 2016. Схожа ситуація у Латвії (40,5% / 29,8%), в Естонії (33,3% / 23,4% відповідно) та Казахстані (33,7% / 20,7%). Значно скоротилася популярність російської мови й серед громадян Азербайджану, Литви, Туркменістану та Узбекистану.

Окремо стоїть тільки Білорусь, де кількість громадян, що вважають російську мову рідною збільшилась до 71% у 2016 році. Це стало можливим завдяки урядовій політиці. Водночас, надання російській мові статусу другої державної негативно вплинуло на розвиток і поширення білоруської мови.

Що робить Україна для зменшення частки російської мови в інформаційному просторі

Опинившись майже сам на сам перед російською агресією у 2014 році, Україна приклала безліч зусиль для того, щоб стримати загарбника та зберегти незалежність і національну ідентичність. Крок за кроком українська мова починає відвойовувати інформаційний простір.

• 2008 рік. Було впроваджено 100% дублювання іноземних фільмів українською мовою.
• 2015 рік. Поступово збільшується кількість книжкової та кінопродукції. Жвавий попит на національний продукт сприяє розвитку української літератури та кіно.
• 13 жовтня 2017 року. Запрацював закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який запровадив мовні квоти на телевізійних каналах.
• 16 липня 2019 року. Набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медійному просторі.

Хоча інформаційна політика нашої держави постійно викликає жваві дискусії, значна частина суспільства позитивно сприймає розширення сфер вживання української мови у повсякденному житті. У багатьох містах країни вже не перший рік працюють безкоштовні мовні курси для тих, хто бажає вивчити або покращити свій рівень володіння українською.

Які кроки роблять пострадянські країни, щоб зменшити вплив російської мови на суспільне життя

Деякі країни, що входили до складу СРСР, крім поступового витіснення російської мови з національного інформаційного простору та суспільного життя, вдаються й до інших кроків. Наприклад, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан і Молдова, алфавіт яких у період 1939-1942 років був примусово переведений радянською владою на кирилицю, вже повернулися до латинської графіки.

У 2017 році президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв також підписав наказ про переведення казахської писемності з кирилиці на латиницю. Наказ передбачає перехід на новий правопис у всіх сферах життя країни до 2025 року. Казахстанський уряд на різних етапах переходу на латиницю збирається витратити 218 мільярдів тенге.

Як бачимо, держави, що цінують свою незалежність, серйозно ставляться до слів президента РФ Путіна про те, що «руський мир там, де є російська мова». Ніхто не бажає повторити долю України, де спроби розхитати внутрішню ситуацію, спекулюючи мовним питанням, не припиняються й нині.

Що може зробити кожен особисто, щоб послабити вплив російської пропаганди

Попри прийняті закони та зусилля влади й активістів зі збільшення україномовного простору, частка російської у нашому житті ще залишається значною. У використанні російської мови нічого кримінального немає, але на даному етапі розвитку України вона є інструментом ворожої пропаганди. Телебачення, друковані ЗМІ, інтернет-ресурси, сучасна російська література у переважній більшості прямим текстом або побічно вкладають у голови громадян меседжі про неповноцінність української мови, української держави та й самих українців.

Який же внесок може зробити кожен з нас, щоб зберегти українську мову? Для цього не потрібно надзусиль. Простіше за все – почати спілкуватися українською у побуті, з рідними та друзями, у державних закладах та у громадському просторі. І не потрібно соромитися помилок: не помиляється лише той, хто нічого не робить.

Читайте книжки українською мовою, пишіть українською у соцмережах і на форумах, дивіться українське кіно, співайте та слухайте українські пісні. Все це крапля за краплею сприяє поширенню мови у нашому житті, допомагає відчути себе громадянином з активною позицією, зміцнює українську державу.