ПриватБанк здобув перемогу в Лондонському Апеляційному суді

Апеляційним судом Лондона були винесено рішення, котре підтверджує, що англійський суд має юрисдикцію розглядати позов ПриватБанку стосовно шахрайства, вчиненого за попередньою змовою осіб, проти його колишніх власників ― Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Судовий наказ, отриманий у грудні 2017 року, залишиться чинним до винесення судового рішення.

У своєму рішенні, котре було оголошено сьогодні вранці в Лондоні, Апеляційний суд повністю задовольнив апеляційний позов ПриватБанку стосовно всіх питань, скасувавши рішення, яке було винесене суддею Фанкортом у грудні 2018 року.

Судді Апеляційного суду дійшли висновку, що «Банк має достатньо для судового розгляду справи для повного відшкодування 1,9 мільярда доларів США (включаючи проценти ― 3 млрд дол. США) як заявлялося в позовних вимогах», та що судовий наказ про всесвітній арешт активів залишається дійсним.

Апеляційний суд вирішив що, «за обставин, коли позов про шахрайство передбачає те, що визначено суддею як шахрайські дії та відмивання коштів в особливо великих обсягах», то скарга Банку має розглядатися по суті в Англії.

Апеляційним судом також було відмовлено у дозволі відповідачам оскаржувати рішення. Суд зобов’язав їх надати лінії захисту проти скарги до кінця листопада, маючи на увазі, що Банк має право рухатись і далі з розглядом справи без жодних зволікань. Дату розгляду справи суд визначить належним чином.

«Ми надзвичайно задоволенні рішенням, яке виніс Апеляційний суд та рухатимемось далі з позовом Банку в Англії. Це важливий крок у досягненні справедливості для Банку й усієї України», ― повідомив Голова Правління ПриватБанку Петр Крумханзл.

Річард Льюіс, Партнер юридичної фірми Hogan Lovells International LLP, сказав: «Ми були впевнені, що Апеляційний суд зробить правильні й справедливі висновки та ми надзвичайно раді таким розвитком подій. Як було зазначено вельмишановними суддями, відповідачі погодились з існуванням достатньої кількості доказів для розгляду справи проти них щодо шахрайських дій та жодним з них не було запропоновано ніяких пояснень того, що суд називає «багато трансакцій, що не несуть звичайної комерційної логіки». Неможливо навіть уявити як відповідачі захищатимуться від позовних вимог Банку в суді».