Про жахи у Криму треба говорити на весь світ, а санкції зробити персональними – результати зустрічі у Відні

У Відні в парафіяльному залі кафедрального собору Святої Трійці пройшов «круглий стіл», організований за підтримки КРЦ «Пан’Європа-Австрія» та Української православної церкви, де підіймалось питання розширення та посилення санкцій проти окупаційної влади Криму.

Учасники «круглого стола», зокрема представники Меджлісу, нагадали про системне порушення прав людей на анексованому Росією півострові і заявили про недостатність персональних санкцій зі сторони Западу по відношенню до тих, хто є причетним до незаконних дій.

Член Меджлісу Ескендер Барієв заявив, що зараз у Криму діють секторальні санкції, але цього дуже замало і закликав Західні країни ввести персональні санкції проти окупантів. Він в черговий раз підкреслив, що на півострові постійно йде полювання на невинних людей, яких затримують, відправляють у тюрми та виносять незаконні вироки. І люди, котрі це роблять, повинні понести покарання і відповідати за свої дії.

«Насправді подібний інструмент для цього є. І вже використовується шістьма країнами західного світу. Це – аналог «закону Магнітського». Аналоги «закону Магнітського» могли б бути в ряді європейських країн», – заявив Барієв.

Крім того, він вказав на дії Російської Федерації, яка намагається не просто маніпулювати людьми, які мають вплив у світі, але й просуває на різних майданчиках ідею скасування санкцій за схемою, яка взагалі не може влаштовувати ні кримськотатарський народ, ні Україну в цілому. Тобто, Росія закидає ідею закінчення війни на Донбасі в обмін на півострів: «Крим – наш. Донбас – ваш, але на наших умовах».

Він також розповів про тримання двох важливих результатів та рішень, які стали можливі завдяки проведеній кампанії «Об’єднані прапором «Liberate Crimea». Рішення про визнання депортації геноцидом, а також геноциду, який триває в зв’язку з окупацією Криму прийняли литовський та латвійський парламенти. Також, за його словами, були підготовлені та направлені листи до парламентів ще 23 країн західного світу. Це було зроблено зокрема для того, щоб достукатися до громадянського суспільства цих країн, яке відіграє велику роль у посиленні санкційної політики. І запропонував євродепутатам «взяти шефство над якою-небудь з сімей політв’язнів з Криму», щоб привернути більш уваги до існуючої проблеми на анексованому півострові.

«Звичайно, саме по собі це не буде працювати, важлива робота на місцях, насамперед, з боку громадянського суспільства, яке могло б тиснути на своїх депутатів, і це був би серйозний посил РФ,  що вона продовжує геноцид цілої етнічної групи», – підкреслив член Меджлісу.

Доклад представника Меджлісу доповнив і генеральний секретар суспільно-політичної організації «Пан’Европа-Австрія» Райнгард Клучек, який підтвердив факт того, що у Європі більшість людей, включаючи політиків, взагалі не звертають увагу на ситуацію в Криму і не турбуються з цього приводу. Саме тому він також підкреслив важливість поширення інформації про те, що робить незаконна влада Росії у Криму та доносити правду до всіх людей у будь-яких куточках світу.

Менеджер КРЦ Зарема Бариева доповнила доклади попередників, нагадав про обшуки, арешти та затримання, які вже давно набули системного характеру і інституційної форми. За її словами, окупаційна влада Криму намагається знайти якомога більше штучних причин для арешту абсолютно невинних людей і звинувачує їх  в злочинах, яких вони ніколи не робили.

Учасники «круглого столу» провели паралелі між депортацією кримських татар радянським режимом у 1944 році та масовими репресіями проти корінного народу Криму, які зараз здійснює російська окупаційна влада. На це звернув увагу професор, доктор юридичних наук Борис Бабин і наголосив, що депортація досі триває через незаконні дії Росії по відношенню до кримськотатарського народу, яке фактично є корінним населенням території півострова. У своєму докладі на тему правової кваліфікації депортації кримських татар як міжнародного злочину проти корінного населення він також звернув увагу велику кількість інцидентів, які були зафіксовані з 2014 по 2016 роки, коли російська окупаційна влада забороняла повернення виселених раніше кримських татар до Криму, або ж «шляхом сфабрикованих кримінальних справ створювала умови, коли кримські татари були змушені покинути півострів, побоюючись за своє життя і здоров’я».

Наприкінці заходу всі учасники «круглого столу» могли подивитись два документальні фільми про депортацію кримських татар та їхню боротьбу.