Найчастіші причини звернення у суди учасників та ветеранів АТО (ООС)

Учасникам бойових дій та їх родинам часто доводиться відстоювати свої права в суді.  Аналіз судової практики 2014-2018 років показує, що найчастіше  позивачі звертаються за підтвердженням статусу учасника бойових дій, встановленням порядку і причини звільнення з лав військовослужбовців та через виплату одноразової допомоги родинам загиблих в результаті військових дій.

Правозахисники із «Юридичної сотні» проаналізували тисячі подібних справ і виділили 70 найбільш показових, які і представили у своєму звіті «Судові справи захисників».  Звіт буде корисний  як самим позивачам, так і особам, що представляють їх в суді, або допомагають їм з підготовкою матеріалів.

На сьогоднішній день  нараховується близько 2000 судових позовів, що мають на меті встановлення статусу учасника бойових дій в АТО (ООС) та отримання відповідного посвідчення (УБД), що гарантує отримання всього спектру соціальних пільг.  Зазвичай до суду звертаються, коли комісія відмовляє у наданні статусу УБД, відповідно не видається посвідчення.  Підставою у відмові служить відсутність підтверджень перебування військовослужбовця у зоні АТО (ООС), або недостатній термін перебування.

Юристи наголошують, що в комісію повинні подаватися документи від командування військової частини чи силового відомства в лавах якого військовослужбовець виконував завдання в зоні АТО (ООС).  Комісія повинна видати  посвідчення  УБД  і у випадку наявності відповідного судового рішення. 

Суд приймає наступні докази перебування в зоні  бойових дій:

• Нотаріально завірені покази очевидців.
• Довідки.
• Фото-відео докази.
• Інформація про виплати військовослужбовцю.
• Власні пояснення учасника бойових дій.

Наступна проблема,  що часто розглядається в суді – розірвання контрактів.  Як правило, в контракті є пункт про неможливість звільнення з лав військових до «кінця особливого періоду».  Така невизначеність терміну закінчення дає підставу до подовження терміну служби. Тому військовослужбовці часто були змушені звільнятись через суд. На даний момент вже розроблено законодавчий механізм врегулювання звільнення з контракту і проблема частково втратила свою гостроту.

Предметом судових розглядів являються і причини примусового звільнення.  Якщо командування причиною звільнення встановлює «невідповідність посаді», військовослужбовець втрачає значну частину соціальних гарантій.  Через суд добиваються або відновлення на роботі, або встановлення іншої причини.

Найбільша кількість справ (майже 9 тисяч) стосувалася виплати одноразової грошової допомоги членам родин загиблих військовослужбовців. Проблеми виникали у зв’язку з затягуванням терміну виплати, невідповідним розміром суми виплати.  Частина позовів розглядала відмови у виплатах через інвалідність, отриману внаслідок участі у бойових діях.

Юристи зазначають, що  позивачі мають право вимагати відповіді про надання чи ненадання виплати у зазначений в законодавстві термін. Термін відповіді не може подовжуватися через витребування додаткових документів.  Розміри виплат залежать від структури грошового забезпечення військовослужбовця. Всі відповідні довідки отримуються за місцем служби.

Право на виплати мають і родини учасників бойових дій, померлих від хвороби, отриманої у зв’язку з захистом Батьківщини.  В таких випадках особливо важливі формулювання у висновках лікарських комісій.  Наприклад,  якщо смерть чи хвороба були «наслідком виконання завдань під час військової служби», це буде підставою для виплат. Але якщо у висновку стоїть «у зв’язку з проходженням військової служби», то можуть виникнути проблеми. Тоді через суд доведеться доводити фактичну  причину захворювання і смерті. Суд буде враховувати всю сукупність документів: висновки експертів, акти спеціальних розслідувань, висновки ВКЛ.