неділя, 16 травня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Мовний омбудсмен про те, чи будуть людям будуть «насаджувати» українську мову

Освіта , Політика , Суспільство , Україна

Мовний омбудсмен про те, чи будуть людям будуть «насаджувати» українську мову

views11

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Новопризначений Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який був одним із співавторів закону про забезпечення функціонування української мови як державної, розповів про те, як бачить свою роботу. Чи будуть в Україні закручуватися «гайки», які пріоритети, що буде з меншинами, освітою та медіапростором.

Про це він розповів в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Державна мова одна

Від самого початку він підкреслив, що Державною мовою в Україні є українська. І Держава має забезпечувати всебічний і повноцінний розвиток української мови на всій її території. Водночас, розмовляти російською або будь-якою мовою ніхто забороняти не буде і закликав «не плутати закон про українську мови з законом про мови національних меншин».

«Хочу нагадати всім, що державною мовою в Україні є українська. І держава повинна забезпечувати всебічний і повноцінний розвиток української мови на всій її території. Але разом з тим в Україні мовою спілкування залишається російська, а також мови ЄС. І в цьому розумінні треба говорити про те, що не можна плутати закон про українську мови з законом про мови національних меншин», – сказав Кремінь.

Закон про освіту і меншини

Мовний омбудсмен також пояснив, як працюватиме закон про освіту і як вирішується питання корінних народів та етнічних груп.

«Ми коли готували закон про освіту (ст. 7 «мова навчання»), то дехто з наших колег по парламенту помітив можливі ознаки дискримінації по відношенню у тому числі і до кримськотатарського народу. Але ми говорили абсолютно відверто і чесно: жодним чином ми не хочемо жодних дискримінаційних норм, ми тільки за те, щоб мовою навчання залишалася українська, але для корінних народів та етнічних груп ми створюємо всі необхідні умови у початковій школі. Бо разом із мовою навчання корінних народів, звичайно, повинна бути українська мова і з тим, щоб поступово збільшити частку української мови, щоб на виході з закладу освіти випускники українських шкіл були компетентними у частині мови, традицій і культури свого етносу, свого корінного народу, звичайно, відчували себе захищеними як громадяни України», – сказав він.

Україна не перша у боротьбі за мову

Розповів він і про політизацію цього питання на тлі заяв так званих «російськомовних» людей і угорців. Проте людина, яка має паспорт громадянина України, повинен бути відповідальним до дотримання законодавства держави і поважати Закон.

«Якщо ми говоримо за угорців і за політику сучасної Угорщини, то тут, напевне, можна було би подискутувати. На Закарпатті дуже багато представників різних етнічних груп – і словенці, і чехи, і поляки, і угорці, і євреї, і росіяни, і румуни. І, звісно, кожна з меншин відстоює свої інтереси. Але я скажу, що така ситуація є властивою не тільки для України, але й для багатьох країн світу. Скажімо, в США понад 450 національностей, представників корінних народів та етнічних груп. Але в той же ж час є величезна повага до Конституції, до паспорта громадянина своєї країни і, звичайно, до тих традицій. Якщо ти маєш паспорт громадянина, ти, поклавши руку на серце, повинен бути відповідальним за дотримання законодавства. Я думаю, що для України – це теж один із важливих параметрів, якого треба обов’язково дотримуватися», – наголосив він.

Кремінь підкреслив, що мовне питання проходили і в інших країнах. І це питання було завжди політичним. Однак всі ці баталії були вирішені давно. А в Україні тільки почали просувати державну мову на рівні законодавства.

«Я прекрасно розумію, що мовне питання завжди було політичним. Але давайте подивимося на досвід чи то Польщі, чи то країн Балтії. Так, у них так само були непрості мовні баталії і в 1990-х, і в 2000-х, але національні інституції, які входять до європейської асоціації національних мовних інституцій для себе ухвалили рішення, що є державна політика, а є зовнішня політика, чим сильніша внутрішня державна політика, тим серйознішою може бути розмова із міжнародними партнерами. І саме тому і в Латвії, і в Литві, і в Естонії тільки мовою навчання є мова самої країни, і саме тому там величезна підтримка і літератури, і культури, і традицій. Мені доводилося бувати і в Ризі, і в Таллінні, і говорити з людьми про це, в який спосіб це робилося. У них цей процес розпочався набагато раніше. І мовне законодавство з’явилося не в 2019 році, а ще в 1990-х роках», – підкреслив він.

Телебачення, фільми, медіапростір

За словами мовного омбудсмена, питання квотування є досить чутливим через те, що ніколи раніше не ставало предметом законодавчої ініціативи і «це болісно для окремих політичних сил, бо вони прекрасно розуміють певні рейтингові втрати».

«Але я думаю, що, якщо політичні сили вважають себе українськими, проукраїнськими, якщо вони розуміють, що Україна неможлива без підтримки і захисту української мови, то тут, звичайно, треба припинити спекуляції. Український простір не менш важливий, ніж питання національної безпеки і оборони», – сказав він.

При цьому Кремінь наголошує, що повинне бути іномовлення, але стратегічна мета – український простір, який потрібно укріплювати всіма засобами.

«Я прекрасно розумію, що мовлення повинне бути багатомовним, повинне бути іномовлення. Але якщо говорити про стратегічні речі з розрахунку на десятки років наперед, то, зрозуміло, український простір, простір медіа в першу чергу повинні бути україномовними. І, звичайно, ми повинні надавати підтримку і національним меншинам, і окремим групам. Якщо ми захищаємо український простір, а український простір не менш важливий, ніж питання національної безпеки і оборони, то зрозуміло, що його треба укріплювати у будь-який спосіб», – підкреслив він.

Щодо заробітків і бізнесу, про які раніше заявляли у команді «Слуг народу», наполягаючи на російськомовному контенті, які «є більш затребуваним», то це питання можна вирішити сурдоперекладом.

«Ви ж бачите, що цим законом жодним чином не заборонене застосування сурдоперекладів. Я бував у різних країнах Європи і світу і пригадую епізод, коли на екранах шведського телебачення я побачив фільм, який транслювався англійською мовою, лиш зі шведським сурдоперекладом. Або, навпаки, фільм шведською мовою, але з сурдоперекладом», – каже він.

І на питання щодо вірогідності переглядів фільмів з українською мовою та російськими субтитрами, відповідає, що це «одне з наших завдань» (показ фільму українською мовою у Москві – ред.). При цьому додає, що в Україні потрібно не тільки розібратися з медіаконтентом, а й продовжувати підтримку розвитку кінематографії, музики та естради.

«Я думаю, що це одне з наших завдань (.). І хочу сказати, що нашу класику дуже добре знають і в Росії, і у світі. Довженка і «Тіні забутих предків», я думаю, знають по всьому світі. (…) Я думаю, що нам спочатку треба розібратися зі своїм медіаконтентом. Але думаю, що у нас величезні перспективи по відродженню українського кінематографу, який ми спостерігаємо останніми роками разом із квотуванням, з виділенням досить непоганих коштів для Державної агенції з кінематографії, разом з тими можливостями, які ми відкрили для української естради, українських виконавців. Дуже приємно, що у нас з’являються нові творчі колективи, нові гурти, які збирають стадіони за великим рахунком», – зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Коментарi (0)