«Інвестохіллс Веста» продовжує «кошмарити» бізнес і знищувати українські компанії

У ЗМІ та бізнес колах України часто говорять про «Інвестохіллс Веста», директора компанії Андрія Волкова та співзасновника Андрія Дудника. Вседозволеність в Україні та отриманий досвід шахрайства в Росії дозволяють фінансовій компанії на чолі з директором знищувати бізнес та наживатися на вже зруйнованих компаніях, скуповуючи їх за копійки.

Про те, чому це досі відбувається в Україні та як проходять махінації, до чого тут Росія і хто «кришує» псевдобізнеменів йдеться у матеріалі «24 каналу».

«Інвестохіллс Веста» відома своєю агресією стягнення боргів в Україні. Методи роботи доволі прості – купують борги за копійки, тиснуть на власників бізнесу через нацполіцію, правоохоронні органи, псування репутації менеджерів, руйнуванням бізнес-планів.

Директор Андрій Волков – колишній керівник «Альфа Банку» та Нацкомфінпослуг. Ще в 2014 році виданню «Капітал» обіцяв продати компанії, до яких має відношення.

Зрештою обіцянки так і залишились обіцянками, а репутація Волкова не збентежила ні один регулюючий та контролюючий орган.

Вседозволеність, яка помітна в багатьох діях Волкова скоріш за все пов’язана з Павлом Фуксом. Цей псевдобізнесмен ще у 2015 році перебрався в Україну через шахрайські дії в РФ. Як повідомляють ЗМІ, він і до сьогодні залишається провідником кремлівського впливу.

Волков не повідомляє про свої зв’язки з бізнесом та посадами в РФ, незважаючи на 10 років роботи в «Альфа груп», діяльність якої пов’язана з віджиманням російського бізнесу.

«Інвестохіллс Веста», по своїй суті, є прототипом «Альфа груп», що плює на громадську думку та закон. Єдина мета – нажива. Допуск її на український ринок означає пряму загрозу безпеки країни.

Варто зазначити, що зміни у кар’єрі Волкова відбулися в момент відходу його з посту в «Альфа банку» та Нацкомфінпослуг. Схоже, тоді він не зміг змінити українське законодавство під себе.

У 1998 році в Росії «Альфа груп» лобіювала закон «Про банкрутство», після чого успішно ним користувалася. І ця схема цілком застосовна і для України. Єдине, що він вміє робити добре – це кошмарити українські компанії за допомогою МВС, інших правоохоронців та окремих суддів.

Однією з найбільш гучних і скандальних історій є кейс з підприємствами провідного українського експортера, найбільшого переробника фруктів і ягід і виробника концентрованих соків T.B. Fruit «Яблуневий дар» і «Танк Транс».

Як повідомляв раніше портал Delo.ua, «Інвестохіллс Веста» у листопаді 2019 року на аукціоні, проведеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), викупила права вимоги 6,19 млрд. грн боргу «Яблуневий дар» і «Танк Транс» перед ліквідованим «Дельта Банком» за суму менше 5% від цих величезних мільярдів. Тепер, судячи з усього, використовує Національну поліцію України та інші правоохоронні органи як «некорумпований» важель тиску на цей український бізнес.

У свою чергу «Яблуневий дар» і «Танк Транс» не можуть бути відповідачами у даному кримінальному виробництві або бути повинні компанії «Інвестохіллс Веста», оскільки розрахувалися за своїми борговими зобов’язаннями з раніше існуючим «Дельта Банком» шляхом взаємопогашення кредиту депозитом у цьому ж банку. Але для «Інвестохіллс Веста» ні буква закону, ні відсутність компаній «Яблуневий дар» і «Танк Транс» у списку боржників «Дельта Банку» не є аргументами, коли мова йде про можливість «спиляти» величезні кошти, використовуючи свої «некорумповані» зв’язки в Національній поліції України, МВС та інших правоохоронних органах, а також маючи відпрацьовану схему «віджиму» активів.

Насправді, таких історій із застосуванням махінацій, тиску, віджиму дуже багато.

«Інвестохіллс Веста» не звертає увагу на те, чи підприємство мале чи середнє. Для них не існує судових рівнів. Зовсім немає значення регіон і кількість фізичних та юридичних осіб в ньому.

Викуп права вимоги боргів, що є основною діяльністю, став вкрай популярною схемою легалізації колекторської діяльності, рейдерства.

Маючи на дворі фінансову кризу, яка в українських умовах, ускладнених багаторічною війною на сході країни, пандемією Covid-19, девальвацією, зруйнованими ринками та іншими проблемами, на боргових ринках «виживають» тільки ті, хто незаконно та сумнівно виставляє максимальні вимоги на мінімальні борги, накручуючи на них всі можливі пені, штрафи і відсотки.

Адже навмисно ставити палки в колеса і добивати представників реального сектора української економіки в нелегкі для неї часи, допомагаючи спекулянтам і мародерам, – це загроза національній безпеці України.