
Вибір редакції , Суспільство , Політика
Як українські медіа розповсюдили та примножили вірус «малороса»
159
06.04.2021
Якщо послухати або почитати дискусії українського населення на політичні теми, то вимальовується досить прикра картина. Всі антиукраїнські тези, що ллються з уст українців, в той чи інший час були запущені в українському інформаційному просторі українськими медійниками. Частина з них – прямий переспів російських колег.
«Сніданки на кордонах», «флешмоби на вокзалах» та інші подібні речі привели до небезпечного переконання в головах, що російська агресія інспірована виключно Кремлем та особисто Путіним, а «прості росіяни» ні в чому не винні. Про те, що стріляють на Донбасі найманці з усієї Росії, від Ростову до Бурятії, сором’язливо не згадується.
Весела фраза «А то Путін нападе», випущена з легкої руки кварталівців і підхоплена частиною українського політикуму та журналістською братією, дуже добре лягла на інформаційний вірус про те, що війна вигідна лише «баригам» з обох сторін, які наживаються на смертях простого люду. Не зайве сказати, що ці сентенції прижилися лише в головах тих українців, які українцями себе не вважають. Малоросійська ментальність не передбачає відповідальності за свою країну та її долю. Тому дуже вигідно і зручно думати, що на Сході військові помирають за гроші, а ніякої небезпеки російська агресія українцям не несе.
Українська пресса проявила виняткову безвідповідальність і незрозумілу толерантність, висвітлюючи життя на окупованих територіях вкрай бідно та однобоко. На крайній випадок, медіа-джерела можуть розказати про ціни та проблеми з продовольством. Справжня картина всіх жахіть окупації доступна лише на сторінках окремих блогерів. Біда лише в тому, що пересічний громадянин України цих блогів ніколи не побачить. А телевізійна картинка, в яку можна було включити ті ж самі фото чи відео- докази та розповіді очевидців, повністю відсутні.
Політична боротьба, медійна неохайність та продажність і гнилість українських медіа привели до цікавої картини: медійний простір майже цілком перейшов в опозицію до держаних органів, які захищали суверенітет та незалежність України. Не гребували нічим – від необґрунтованих обвинувачень до стовідсоткових фейків.
Так звані журналістські розслідування знімалися по рецепту фентезі передач на РЕН-ТВ з використанням псевдо-доказів, думок нікому не відомих експертів та махання перед камерою незрозумілими документами. Саме махання, бо папери показувалися здаля, швидко, без можливості розглянути, що ж там написано. Звиклим сліпо вірити телевізору такі папери здавалися залізобетонними доказами, а впевнений голос диктора, з відповідними інтонаціями, забивав останній гвіздок у здоровий ґлузд глядача. Так і вийшло, що Земля – плоска, а Порошенко не лише наживається на війні, а навіть сам її розпочав.
Інформаційна неохайність українських медіа привела до катастрофічних наслідків. В одній країні утвердилися дві реальності: патріотична і малоросійська. Одна частина країни, не дивлячись на мову, яку використовує в побуті, та віру, що сповідує, вважає себе українцями, а Росію – ворогом. Інша – агресивно налаштована до будь-яких проявів української ідентичності, як недоречних та таких, що слугують для прикриття корупційних схем. Одна знає, за що воює, друга – перебуває в шкідливій ілюзії досягнення миру шляхом «припинення провокаційної демонстрації свого українства»…
Підписуйтесь та слідкуйте за нами у Телеграмі