субота, 08 травня, 2021

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Як почалася українізація?

Суспільство , Україна

Як почалася українізація?

views16

06.04.2021

Подiлитися у соц.мережах

Сьогодні, 1 серпня 2019 року, виповнилось 96 років, як уряд УРСР прийняв постанову про українізацію. Таке рішення було обумовлено розпочатою політикою коренізації, яку уряд прийняв на XII з’їзді Компартії більшовиків у квітні того ж року. Коренізація мала на меті залучити корінне населення до керування республіками, а також посилити вплив Компартії в різних республіках. Для цього влада прийняла рішення надати мовам республік офіційного статусу.

Після успіху Нової економічної політики, яку запровадили більшовики, вони мали на меті посилити свій контроль над культурою. Декілька сотень письменників та діячів культури було відправлено в еміграцію, українських вчених з Одеси, Києва, Харкова та інших міст висилали на північ Росії. Для того, щоб зменшити соціальне напруження і залучитися підтримкою місцевих, влада взяла курс на «українізацію».

З допомогою «українізації» влада планувала зміцнити свій плив на теренах української республіки, відшукати спільну мову з селом та інтелігенцією, а також хотіла продемонструвати міжнародній спільності позитивний образ радянської влади.

Спершу, було заплановано розпочати підготовку українських кадрів до праці у партії, впровадити рідну мову у галузі освіти, преси, тощо. Почали з’являтися українські клуби, школи, читальні зали. Але, не дивлячись на те, що політика впроваджувалася поступово, вкрай не вистачало підручників, викладачів та мовного порозуміння між людьми.

Серед партійців найбільш активно підтримували політику «українізації» наркоми освіти УРСР Микола Скрипник, а потім Олександр Шумський. Але інші більшовики намагалися чинити опір. В перший рік після запровадження такої політики, секретар ЦК КП(б)У Дмитро Лебідь написав статтю «Про боротьбу двох культур», в якій розкритикував українську культуру, підкресливши, що вона відстає від російської.

За чотири роки українську мову вдалося впровадити у 75% державних установ, а серед чиновників 42% володіли українською.

Але, коли почався занепад Нової економічної політики, почався занепад і «українізації». За досить короткі терміни влада Йосипа Сталіна знищила українські культурні організації ВАПЛІТЕ та Ланка-Марс, автокефальну церкву, популярну газету «Літературний ярмарок», а також ліквідувала академію наук України. За часі Голодомору, у 1932-1933 роках було вбито головних прихильників Українізації – Миколу Скрипника, Олександра Шумського, Миколу Хвильвого та багатьох інших. Саме з тих часів розпочалася зовсім протилежна політика – тотальна русифікація…

Більш того, русифікація стала однією з пріоритетних цілей Росії на всій території колишнього союзу. Особливо це торкнулося тих територій, які знаходились поруч з кордоном. Так, на Донбасі всі навчальні заклади повинні були викладати та вивчати російську мову і літературу, і лише 2-3 години відводилося для української мови. Телебачення та інші ЗМІ працювали виключно російською, бібліотеки та книгарні наповнювалися російськими книгами і журналами… Все робилося задля того, щоб люди обрусіли і не відчували себе українцями, проживаючи на українській землі.

Чи треба нагадувати чим це скінчилось?..

Нагадаємо. Російська агресія почалася саме з лозунгів про «защиту русского языка» та «защиту рускоговорящего населения Украины». Незважаючи великий опір проросійських партій 25 квітня 2019 року уряд Порошенко прийняв ЗАКОН УКРАЇНИ «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Колишні регіонали звернулися до суду, але поки що їм не вдалося скасувати прийняття Закону. Натомість команда нового Президента Зеленського намагається вирішити питання мови и мовного Закону, щоб це сподобалось всім. Наприклад, вони планують запустити російськомовний канал телебачення, щоб його бачили і чули люди на окупованій території та в анексованому Криму.

Слідкуйте за актуальними новинами в Україні та світі разом з «ГРУПА ПАТРІОТ».

Коментарi (0)